Привіт!
Продовжую свою серію постів про подорож Туреччиною, Грузією та Вірменією. Після Анкари, про яку я писав в своєму минулому пості, я відправився автостопом до Кападокії.
Hello! I continue my series of posts about traveling in Turkey, Georgia and Armenia. After Ankara, which I wrote about in my last post , I hitchhiked to Cappadocia.
Landscapes of Cappadocia
Скажу чесно, що автостоп на цій ділянці маршруту був для мене складним, на відстань у 350 км я витратив цілий день і дістався до Кападокії лише пізно ввечері. Особливої складності додавало те, що абсолютна більшість турків не розмовляє англійською.
To be honest, hitchhiking on this section of the route was difficult for me, I spent the whole day at a distance of 350 km and got to Cappadocia only late in the evening. Special difficulty added the fact that the vast majority of Turks do not speak English.
Roads of Turkey with incredibly beautiful mountain scenery
По дорозі ми проїжджали солоне озеро Туз — друге за величиною озеро Туреччини, площа якого скадає близько 2500 км². Це неймовірно гарне місце, колір озера змінювався від білого до насиченого фіолетового, рожевого та пурпурового. Мені пощастило побачити і навіть походити по ньому — водій, що підвозив мене, запропонував зупинитися біля однієї з туристичних точок озера.
On the way we passed the salt lake Tuz — the second largest lake in Turkey, the area of which is about 2500 km². This is an incredibly beautiful place, the color of the lake changed from white to deep purple, pink and purple. I was lucky enough to see and even walk on it - the driver who picked me up offered to stop at one of the tourist spots of the lake.
Salt Lake Tuz is the second largest lake in Turkey
In some places the lake is very shallow, many tourists have the opportunity to walk on it
Як я й писав, дістався до Кападокії я лише пізно ввечері. Зупинився у дідуся-француза Бруно у місті Ургюп, з яким я також познайомився на сайті Couchsurfing. Кожне своє літо він проводить у своєму будинку в Кападокії, де й приймає гостів з усього світу. У його будинку я познайомився та потоваришував з ще одною парою з Росії, хлопцем з ПАР, з яким я далі автостопив разом до Грузії, але про це пізніше, та молодим мароканцем. Це був ще один дуже класний період моєї подорожі завдяки цим людям.
As I wrote, I got to Cappadocia only late in the evening. I stopped at the elderly Frenchman Bruno in Urgup, whom I also met on the Couchsurfing website. He spends every summer at his home in Cappadocia, where he receives guests from all over the world. In his house, I met another couple from Russia, a guy from South Africa, with whom I then hitchhiked together to Georgia, and a young Moroccan. It was another very cool period of my trip thanks to these people.
Бруно розповів мені дуже детально про долини Кападокії, прокинувшись вранці я пішов досліджувати ці неймовірно гарні землі. Всі долини та туристичні місця Кападокії розташовані всередині кільця з автомобільних доріг, що сполучають невеличкі міста. Пересувався я пішки чи автостопом, тут він дуже популярний: місцеві жителі охоче підвозять туристів.
Bruno told me in great detail about the valleys of Cappadocia, waking up in the morning I went to explore these incredibly beautiful lands. All the valleys and tourist destinations of Cappadocia are located inside the ring of highways connecting small towns. I traveled on foot or hitchhiking, here it is very popular: locals are happy to pick up tourists.
Кападокія — самобутній регіон Туреччини, з неймовірно гарним ландшафтом вулканічного походження. Головними елементами цього ландшафту є кам'яні стовби, які тут називають "чарівними димарями". Вони здаються величезними грибами, що виросли з-під землі. Утворилися такі стовби внаслідок дії двох геологічних процесів — вулканізму та ерозії (руйнування гірських порід поверхневими водами і вітром).
Cappadocia is a unique region of Turkey, with an incredibly beautiful landscape of volcanic origin. The main elements of this landscape are stone pillars, which are called "magic chimneys". They seem like huge mushrooms that grew out of the ground. Such pillars were formed as a result of two geological processes — volcanism and erosion (destruction of rocks by surface waters and wind).
Піщана буря в Долині Кохання.
Sandstorm in the Valley of Love
Я помітив схожість з архітектурою Гауді в цих незвичних творіннях природи. Про що я розповів Бруно, і як виявилось, архітектор бував в цих місцях і надихнувся ними. Ці мотиви зустрічаються в його архітектурних шедеврах.
I noticed similarities with the architecture of Gaudi in these unusual creations of nature. What I told Bruno, and as it turned out, the architect visited these places and was inspired by them. These motifs are found in his architectural masterpieces.
Гуляючи по долинам Кападокії, можна зустріти пещерні будинки або навість цілі міста, в яких колись мешкали люди. Є також і місця, в яких й до сих пір живуть люди. Таке явище пояснюється характером гірських порід місцевості. Каппадокійський туф м'який і легко піддається обробці, тому в ньому зручно видовбувати печери. А контактуючи зі свіжим повітрям, через деякий час ця порода «кам'яніє» і стає твердою.
Walking through the valleys of Cappadocia, you can meet cave houses or even whole cities where people once lived. There are also places where people still live. This phenomenon is due to the nature of the rocks of the area. Cappadocian tuff is soft and easy to process, so it is convenient to dig caves. And in contact with fresh air, after a while this rock becomes solid.
In the valleys you can find whole cave cities in the rocks
I was most impressed by the incredible panoramas from the windows on the wide landscapes of the sandy valleys
A cozy cave in which someone still lives
People still equip their homes in caves or use them as garages for cars or sheds
Ruins of a cave settlement
Я пробув в Кападокії близько тижня, щодня прогулюючись новими долинами та спілкуючись з природою. В середині долин майже немає людей, туристи скупчені в основному в туристичних точках — національні парки, які представляють собою музеї під відкритим небом. Єдині мешканці долин, яких я зустрів, — черепахи, ящірки та зграї собак. Іноді я натрапляв на затишні подвір'я з мальвами, невеличкі сади з абрикосами, шовковицями та виноградники.
I stayed in Cappadocia for about a week, walking through new valleys and interacting with nature every day. In the middle of the valleys there are almost no people, tourists are concentrated mainly in tourist spots - national parks, which are open-air museums. The only inhabitants of the valleys I met were turtles, lizards and packs of dogs. Sometimes I came across cozy courtyards with mallows, small orchards with apricots, mulberries and vineyards.
Zemi Valley with giant stone pillars
Valley of Love
Sunset over the valleys of Cappadocia
Останній день, точніше ранок, ми з компанією гостей Бруно провели дуже романтично. Прокинувшись о 4 ранку, ми пішли на оглядовий майданчик, з якого відкривався неймовірно гарний пейзаж на долини, щоб зустріти схід сонця та запуск в небо сотні повітряних куль. Ми йшли близько години, наша ціль була — побачити повітряні кулі, однак ми достеменно не знали чи будуть виконуватися того ранку польоти — це залежало від погодніх умов та швидкості вітру. Однак нам пощастило. Це було дуже гарне видовище.
The last day, or rather the morning, we spent a very romantic time with the company of Bruno's guests. Waking up at 4 am, we went to the observation deck, which offered an incredibly beautiful landscape of the valleys to meet the sunrise and launch of hundreds balloons into the sky. We walked for about an hour, our goal was to see the balloons, but we did not know for sure whether the flights would be performed that morning — it depended on the weather conditions and wind speed. However, we were lucky. It was a beautiful sight.
Cappadocia is known for ballooning
Конкретних планів щодо подальшого напрямку своєї подорожі в мене не було. Були варіанти відправитися на південь Туреччини, а далі вирішити — рухатися на схід чи на захід, чи взагалі попрямувати одразу до Грузії. Хлопець з Південної Африки, який гостював у Бруно, як раз збирався їхати до Батумі. Я приєднався до нього і ми поїхали автостопом разом... Про це читайте в моїх наступних постах.
I had no specific plans for the further direction of my trip. There were options to go to the south of Turkey, and then decide - to move east or west, or even go straight to Georgia. The guy from South Africa, who was visiting Bruno, was just about to go to Batumi. I joined him and we hitchhiked together ... Read about it in my next posts.