Так дивно , що після Різдва ми прямували на виставу за мотивами Миколи Гоголя "Ніч перед Різдвом". А як виявилося потім, що і не вистава це була, а певні танцювальні номери в яких треба було собі підставити відомий сюжет в танці.
Мені це здалося досить поверхнево, бо я думаю Гоголь саркастично заклав дещо глибшу метафору і вам вона не сподобається. В моменті, де козаки пішли до цариці з Вакулою, то наче поміняли власну цінність на черевички. Як ми вже зараз можемо розуміти, що козаками були багаті, роботящі, мужні і розумні українські чоловіки. Хоча мені в школі колись казали, що це бідноти втікала від панства і наче створили такий загін розбійників. Вам теж щось таке говорили? Забудьте то все. Козаки- це була справжня армія. І держава існувала Гетьманщина. І от цариця знищила армію козаків, щоб часом проти неї не почали воювати.
Якщо повернутися до вистави, то можу відзначити чудову техніку танцювального колективу, красиві костюми, справді подібні до автентичних. Сміливий режисер видумав назву "фантастична комедія". Комедія над тим, що мені болить. Можливо саме це і є проблемою нашого суспільства?
Сотні глядачів очікували акторську гру. Хоча для мене краще подивитися злагоджегий танець ніж погану гру акторів.
Сьогодні нам сусіди знову пропонують такі ж "черевички". Тільки тепер вони мають вигляд певних умов, за якими ми маємо добровільно відмовитися від своєї сили. Нам кажуть: "Відпустіть свою армію, не вступайте в союзи, станьте нейтральними, будьте знову тихими й співочими".
Це та сама пастка, в яку потрапили козаки у Гоголя. Імперія завжди пропонує декоративний "спокій" в обмін на вашу реальну здатність захищатися. Але історія вчить: як тільки ви знімаєте шаблю, щоб приміряти подаровані черевички — ви перестаєте бути господарями своєї долі.
І найстрашніше в цьому фіналі — це Оксана, яка каже: "Мені не потрібні черевички". Це символ того, що всі жертви, всі відмови від власної суті будуть марними. Спокій, куплений ціною волі, ніколи не буває справжнім.
