Привіт, хоч всі вже отримали свої подарунки, я все ж хочу поділитися дописом про важливість віри у дива.
Одного листопадового дня.
-Ти написав свій лист святому Миколаю?- питаю сина вечором. Даю аркуш паперу і кілька порад.
-Свої бажання запиши прості та щирі
Вклади у зміст частину віри та магії.
-Я знаю, знаю! -каже мені син, ховаючи аркуш паперу за своїми ручками.
Максим підозрює, що подарунки купляють батьки, але та одна сота частинка його свідомості хоче вірити в дива. І він радо пише листа, ховаючи його під подушку. Він тішиться і не може заснути в передчутті. Максим шепоточе питаючи мене:
-Мамо, а як Миколай встигає всім принести подарунки?
Я не встигаю відповісти як звучить наступне питання.
-Мам, а як ти вважаєш я був цей рік чемним?
-Так, Ти вчишся, дорослішаєш, розумнішаєш з кожним днем.
Ще ні разу Максим не задавав питання чи існує Миколай, мабуть боїться почути відповідь, яка його розчарує. Його однокласники розділилися на тих хто вірить і тих, які суперечать і вносять сумніви про існування святого Миколая. І всі чекають і сподіваються на омріяні подарунки.
Я впевнена, що треба вірити в дива, бо їх творять добрі люди. І якщо вам вдасться створити для когось справжню казку, то ви справжній чарівник або ж Миколай.
Всього доброго вам і отримати гарні подарунки!