Привіт, друзі!
Сьогодні повертаюсь у спільноту після тривалої перерви, щоб ділитися своїми роздумами та шукати однодумців.
У ці дні всі на наші думки про війну, всі наші мрії про перемогу над ворогом.
Якщо чесно, не вірилося до останнього... Навіть в страшному сні не могло таке привидітися (хоча військові експерти знали давно і казали про масштабну війну росії з Україною ще кілька років тому, але їх мало хто чув і мало хто вірив їм). Тому звістка 24-го лютого про повномасштабний наступ росії, обстріли по всій країні, включно із західними регіонами, відверто приголомшила...
Напередодні, 23-го лютого, їздив до Миколаєва на церемонію нагородження переможців конкурсу туристичних гідів Миколаївщини, взявши в ньому участь із кліпом «Ґард». Тому і заночував у цьому обласному центрі у своїх друзів. Прокинувся о 6-й ранку – розбудив друг, у якого ночував, фразою: «Прокидайся, Сашко. Війна почалася». Фразою, яка мене застала зненацька і приголомшила. Дуже добре було чутно вибухи і як здригалися стіни будинку. Пізніше дізнався, що то бомбили військовий аеродром у Кульбакіно, під Миколаєвом.
Тож я негайно вирушив до автовокзалу, звідки поїхав додому, до батьків. Три-чотири дні провів у тривозі і пригніченому стані. Потім пішов у місцеве ТРО, де мені сказали: «Бажаючих більше, ніж потрібно. Приходьте пізніше». Кілька разів волонтерив – носив мішки з піском на блокпості біля рідного міста на півночі Миколаївщини.
Попри все, дуже надихають і вселяють надію в перемогу рішучі дії і високий професіоналізм ЗСУ, серйозні втрати ворога, оптимізм і спокій військових, завзятість багатьох цивільних, які одразу масово записалися в ТРО. Серед них – і багато моїх друзів, знайомих, переважно киян. Їхніми дописами про вступ до ТРО рясніла стрічка новин у Фейсбуці в перші дні війни. Тому невдовзі мій настрій покращився, з’явилася впевненість. Протягом всього місяця військових дій відчувається дух об’єднання та патріотизму серед українців, що піднявся як імунітет у відповідь на чуму з півночі.
Дуже тривожно за сусідню Херсонщину. Хоча перспективи найближчого майбутнього вже не такі незрозумілі та розпливчасті, як у перші дні. Пишаюся Миколаєвом, який героїчно тримає оборону і добряче дає на горіхи ворогу. Губернатор області, Віталій Кім і його фраза «Доброго вечора! Ми з України» стали відомими на всю Україну.
Війна виявила суть кожного українця, слабкі і сильні сторони людей. Особисто мені війна показала, наскільки нестійкий фундамент я збудував усередині себе, наскільки непідготовленим до війни психологічно я виявився і наскільки нецілісною, клаптиковою виявилася моя особистість. Війна повернула мене до себе, звернула увагу на себе, змусила вчергове задуматися над тим, що для мене важливо, а що неважливо в житті, хто я і куди іду, для чого і для кого живу. Війна стала черговим поштовхом для пошуків себе, лише підсиливши кризу середнього віку (мені 30 років). Поки що питань більше, ніж відповідей. Втім, думаю, що дискомфорт, пов’язаний з невизначеністю – то добрий симптом, який не дасть спокійно зупинитися на досягнутому і тупцяти на місці або здеградувати. До того ж, з позитивного – війна навчила мене більше цінити те, що я вже маю в житті, на противагу постійному невдоволенню, цінити миті, проведені з близькими і друзями, знайомими, забути минулі суперечки і розбіжності в родині.
Сьогодні зловив себе на думці, що живу в непростий, але цікавий історичний час: мені і моїй країні – тридцять, в моєму місті – сигнали тривоги, повномасштабна війна з росією… Мозок досі до кінця не вірить в нову реальність. Але Україна нині сильна як ніколи, як і підтримка України світом. Ми даємо потужний відпір ворогу. Це черговий шанс позбутися багатовікової карми рабської залежності від нашого зажерливого, безпутнього сусіда. І цей почесний шанс, що ліг на плечі нашого покоління.
Сподіваюся, що сили світла, які уособлюють наші військові ЗСУ і добровольці, переможуть зло. Чорнобаївка: війська рф – 11:0.
Все буде Україна. Шана і слава нашим військовим та добровольцям. Витримки їм і вам усім.
Слава Україні!
EN
Hi, guys!
To be honest, I didn't believe in the latter... Even in a nightmare I couldn't have such a dream (although military experts knew for a long time and talked about Russia's large-scale war with Ukraine a few years ago, but few heard them and few believed them). Therefore, the news on February 24 about the full-scale offensive of Russia, shelling throughout the country, including the western regions, frankly stunned.
The day before, on February 23, I went to Mykolaiv to ceremony of rewarding of winners of competition of tourist guides of Mykolaiv region, having taken part in it with a clip "Guard".
That's why I spent the night in this regional center with my friends. I woke up at 6 am – my friend woke me up I was staying with the phrase: “Wake up, Sashko. The war has begun." A phrase that took me by surprise and stunned me. The explosions were heard very well and the walls of the house shook. Later I learned that the military airfield in Kulbakino, near Mykolaiv was bombed.
So I immediately went to the bus station, from where I went home to my parents. I spent three or four days in an anxious and depressed state. Then I went to the local «TRO» (territorial defense point), where I was told: “There are more people than necessary. Come later. " I volunteered several times - I carried sandbags at a checkpoint near his hometown in the north of Mykolayiv region.
Nevertheless, I am very inspired by the decisive actions and high professionalism of the Armed Forces, the serious losses of the enemy, the optimism and calmness of the military, the perseverance of many civilians, who immediately enlisted in the territorial defense points. Among them are many of my friends, acquaintances, mostly from Kyiv. Their posts about joining the territorial defense points were full of news feeds on Facebook in the first days of the war. So soon my mood improved and I became confident. Throughout the month of hostilities, there is a spirit of unity and patriotism among Ukrainians that has risen as immunity in response to the «plague in the north». It is very alarming for the neighboring Kherson region.
Although the prospects for the near future are not as unclear and vague as in the early days. I am proud of Mykolaiv city who heroically holds defense and inflicts good losses to the enemy. The governor of the Mykolaiv region, Vitaly Kim and his phrase "Good evening! We are from Ukraine" became known throughout Ukraine.
The war showed the essence of every Ukrainian, the strengths and weaknesses of people's character. Personally, the war showed me how unstable the foundation I had built inside myself, how psychologically unprepared I was for the war, and how incomplete and patchy my personality turned out to be. The war brought me back to myself, drew attention to myself, made me think once again about what is important to me and what is not important in life, who I am and where I go, why and for whom I live.
The war was an impetus for me to find myself, only intensifying the crisis of middle age (I am 30 years old). So far, there are more questions than answers. However, I think that the discomfort associated with uncertainty is a good symptom that will not allow me to rest on me laurels and stomp on the ground or degrade. In addition, on the positive side - the war taught me to appreciate more what I already have in life, as opposed to constant dissatisfaction, to appreciate the moments spent with family and friends, acquaintances, to forget past disputes and differences in the family.
Myself thinking that I live in a difficult but interesting historical time: I and my country are thirty years old, alarms are heard in my city, a full-scale war with Russia… The brain still does not believe in the new reality. But Ukraine is now stronger than ever, as is Ukraine's support for the world. We give a strong resistance to the enemy. This is another chance to get rid of the centuries-old karma of slavish dependence on our greedy, wayward neighbor. And this honorable chance fell on the shoulders of our generation.
I hope that the forces of light embodied by our military Armed Forces and volunteers will defeat evil. Chornobaivka: Russian troops - 11: 0.
Everything will be Ukraine. Honor and glory to our military and volunteers. Excerpts to them and to you all. Glory to Ukraine!