Надихнулась взяти участь у конкурсі від @scrodinger і написати сьогодні в рамках конкурсу про український фільм. Адже описи фільмів - це близька мені тема, на яку я з радістю поговорю. Роздумуючи, який фільм взяти на огляд, мій вибір зупинився на документально-історичній стрічці "Майдан" режисера Сергія Лозниці, 2014 рік. Країни-виробники стрічки: Україна та Нідерланди. Головні герої: українці. Пишу це і не віриться, що події були вже аж 8 років тому, і вони давно є історією...
Цей фільм - це 128 хвилин повернення до подій 8-річної давності. Я спеціально обрала його до річниці Революції гідності, про яку вже неодноразово згадували. Це не художній фільм, а справжня зйомка того, що відбувалося в Україні з осені 2013-го року до 20-го лютого 2014-го. Якщо ви пам'ятаєте, які засоби масової інформації транслювали тоді події на Майдані, то це приблизно і буде такий-от "стрім" з місця подій. Сцена, виступи зі сцени, намети, волонтерське харчування, люди, сутички із беркутівцями, спроби відтіснити Майдан, і.. жахливі події найзнаковіших днів 18-20 лютого 2014 року, коли було розстріляно мирних мітингувальників. Просто перенесення у ту реальність знову, ось чим є даний фільм. Без коментарів чи озвучення. І звісно, "Пливе кача" наприкінці, коли з тілами загиблих в прямому сенсі прощалися саме на Майдані. Дуже сумна реальність і ніякого оптимістичного завершення. Просто черговий удар, який варто всім пережити, щоб пам'ятати.
Ось таким, не зовсім веселим в мене вийшов огляд. Адже нічого веселого тут справді нема. Кіно, яке треба дивитися, щоб нічого не забути.
Стрічка завоювала головну нагороду 9-го Міжнародного фестивалю фільмів про права людини в Нюрнберзі 6 жовтня 2015 року.
Займає 35-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Info from wikipedia.org
Трейлер:
🎞 Дякую за увагу, всім гарних фільмів 🎞
Українські фільми, про які я писала раніше:
◾️ "Заборонений"
◾️ "Гуцулка Ксеня"