Трохи з запізненням, але суботній фотодайджест на часі. Усіх вітаю з Різдвом!
Цього тижня в мене була невелика подорож в Париж. Тому фотографій на смартфоні багато. Поїздка в Париж з дітьми була не зовсім легкою, але ми справились. Все почалось з температури в меншої, з якою ми приїхали і якось намагалися ще й лікуватися. Потім була найдивніша "родзинка" подорожі.
A little late, but Saturday's photo digest is on time. Merry Christmas everyone!
I had a little trip to Paris this week. Therefore, there are many photos on the smartphone. Traveling to Paris with children was not easy, but we managed. It all started with a lower temperature, with which we arrived and somehow tried to treat it as well. Then came the strangest "highlight" of the trip.
Як скасували наш поїзд // How our train was canceled
У Франції люди часто страйкують. В мене були квитки на поїзд (прямий, 3,5 години їзди), куплені за місяці 2 до поїздки. Це було сплановано заздалегідь недарма: на Різдво ви не купите квитка за кілька днів, це очевидно. Та вже й за місяць не буде вільних квитків для покупки. Тому я була впевнена, що ми спокійно сядемо на наш поїзд і повернемось додому. Але за 3 дні до поїзда робітники залізниці оголошують страйк і скасовують низку поїздів. Наш в тому числі. Я отримую е-мейл про скасування поїзда, і після цього е-мейлу я вже не могла нормально планувати перебування в Парижі: потрібно було вирішувати проблему, як добиратися додому.
Довелося їхати на вокзал, аби розбиратися. Коли стається така подія, людина у Франції виявляється сам-на-сам зі своєю проблемою, абсолютно нічим не захищена. На вокзалі, вичекавши дві години свою чергу до вікна працівниці, мені повідомили, що вільних місць ні на які поїзди, ні в той день, ні в інші дні, нема. Звісно, я це і без них знала, тому що одразу промоніторила в додатку цю ситуацію з квитками. На запитання, чи можна сісти на поїзд та їхати стоячи (який йде туди, куди нам треба, але в інший час і не скасований) мені відповідали, звісно ні. Нема квитків - нема поїздки. А квитків нема. Замкнене коло. Але я не пішла геть і просила знайти варіанти, адже мені обов'язково потрібно їхати (оренда до конкретного часу, я не можу жити з дітьми на вокзалі). І працівниця знайшла нам поїздку. 4 поїзди, пересадки, дорога 12 годин. Я погодилась і взяла ці квитки, тепер в мене було 3 дні в Парижі без проблеми добирання, але майбутнє добирання додому трохи напружувало.
In France, people often go on strike. I had train tickets (direct, 3.5 hours drive), bought 2 months before the trip. It was planned in advance for a reason: you don't buy a ticket for Christmas in a few days, that's obvious. But already in a month there will be no free tickets for purchase. Therefore, I was sure that we would calmly get on our train and return home. But 3 days before the train, the railway workers go on strike and cancel a number of trains. Including ours. I get an email about a train cancellation, and after that email I couldn't plan my stay in Paris normally: I had to solve the problem of how to get home.
I had to go to the station to sort things out. When such an event occurs, a person in France finds himself alone with his problem, completely unprotected. At the station, after waiting two hours for my turn at the worker's window, I was told that there were no free seats on any trains, neither on that day nor on other days. Of course, I knew this even without them, because I immediately monitored this situation with tickets in the application. When asked if it is possible to get on the train and ride standing (which goes where we need to go, but is not canceled at other times), I was told, of course not. No tickets - no trip. And there are no tickets. A closed circle. But I didn't go away and asked to find options, because I definitely need to go (rent until a specific time, I can't live with my children at the station). And the employee found us a ride. 4 trains, transfers, journey 12 hours. I agreed and took these tickets, now I had 3 days in Paris without a problem getting home, but the future getting home was a little stressful.
Париж // Paris
Отже, з купою квитків на руках ми таки продовжили наше перебування в Парижі. Я запланувала кілька екскурсій для дітей, які ми й здійснили та дуже задоволені.
Це була моя мрія - музей авіації і космонавтики (Ле Бурже), куди ми й поїхали.
So, with a bunch of tickets in hand, we continued our stay in Paris. I planned several excursions for the children, which we did and we are very satisfied.
It was my dream - the aviation and cosmonautics museum (Le Bourget), where we went.
Я хотіла ще якийсь музей "для себе" і обрала Музей Пікассо, в який ми також поїхали.
I wanted another museum "for myself" and chose the Picasso Museum, which we also went to.
Одного дня (коли ми провели багато часу на вокзалі) ми дуже втомилися і поїхали додому трохи раніше. Їдучи в метро ми стали свідками, як о 16:56 (приблизно) засвітилася Ейфелева вежа. Ми трохи пошкодували в той день, що поїхали, і не подивилися цей момент, тому вирішили наступного дня обов'язково поїхати дивитися на Ейфелеву вежу в темряві.
One day (when we spent a lot of time at the station) we were very tired and went home a little early. While riding the subway, we witnessed how the Eiffel Tower lit up at 16:56 (approximately). We regretted a little that day that we went and did not see this moment, so we decided to go the next day to look at the Eiffel Tower in the dark.
Ми так і не зрозуміли, як світиться вежа. Тому що ми бачили на початку, що вона мигає, як гірлянда, але потім в ній світиться лише верх (як "маяк"), і вона освітлюється статично. Мабуть, треба постійно на неї дивитися, щоб побачити ілюмінацію вежі.
Якісь дівчата попросили сфоткати їх, і натомість запропонували сфоткати нас, ну гаразд, погодилась я)
We never understood how the tower glowed. Because we saw at the beginning that it flashes like a garland, but then only the top of it lights up (like a "beacon"), and it lights up statically. Apparently, you have to constantly look at it to see the illumination of the tower.
Some girls asked to take a picture of them, and instead offered to take a picture of us, well, okay, I agreed)
Одним з найкращих місць, куди я вирішила поїхати, і це було правильне рішення, це був стадіон ПСЖ. Мої хлопці були в захваті. Ми взяли тур по стадіону: роздягалки гравців, конференц-зала, тунель, по якому футболісти виходять на поле тощо.
One of the best places I decided to go to, and it was the right decision, was the PSG stadium. My boys were delighted. We took a tour of the stadium: the players' locker rooms, the conference hall, the tunnel through which the players enter the field, etc.
Також ми відвідали паризький Музей ілюзій. Але залишилися не дуже задоволені. Він виявився маленьким і цікавого там було небагато. Тому я зраділа, що цей Музей був не єдиним запланованим у той день, бо ми були б розчаровані.
В Парижі майже весь час нашого перебування був дощ. Це не комфортно для туристичної поїздки, тому що доводиться постійно шукати, де перебути без дощу. Так як ми вже вдруге в Парижі, і перший раз ми відвідували більшість визначних місць, цього разу я й не планувала таких прогулянок.
We also visited the Paris Museum of Illusions. But they were not very satisfied. It turned out to be small and there was not much interesting there. Therefore, I was glad that this Museum was not the only one planned that day, because we would have been disappointed.
In Paris, it was raining almost the entire time of our stay. It is not comfortable for a tourist trip, because you have to constantly look for a place to stay without rain. Since this is our second time in Paris, and the first time we visited most of the sights, this time I did not plan such walks.
Поїздка додому // Ride Home
Ось і настав час дня нашого повернення. А це ж мав бути довгий шлях з 4-ма пересадками. І тут не відбулося без прикола. Проїхавши першим потягом Париж - Ле Ман, ми мали очікувати наш наступний поїзд. На вокзалі я глянула на табло, і не побачила нашого поїзда. Спочатку була думка: ще рано, він аж через дві години, ще з'явиться. Але на табло вже були поїзди, відправлення яких мало відбуватися пізніше, а нашого не було. Запідозривши щось не правильне, я пішла до працівників питати, а в них в записах той поїзд, на який ми мали сідати, також скасовано! Я пішла до кас і знову поміняла наші квитки, тепер ми мали їхати іншими шляхами. На одну з пересадок в нас було всього 10 хвилин. Але ми все гарно встигли і доїхали нарешті до нашого пункту призначення. Дорога в нас зайняла 12 годин замість 3-х з половиною. Чесно, не уявляю, якби ми мали бути в Парижі проїздом, скажімо, просто пересідати на наш поїзд тощо, що б ми тоді робили, виявивши, що він скасований. А, на вокзалі, коли ми вперше міняли квитки, в нас брали інтерв'ю журналісти "La Parisienne". Також по всім телеканалам були сюжети про страйк залізниці, але, на жаль, все це нічого не дає, люди опинилися в дуже неприємній ситуації.
The day of our return has come. And it had to be a long way with 4 transfers. And here it was not without fun. Having taken the first train from Paris to Le Mans, we had to wait for our next train. At the station, I looked at the board and did not see our train. At first, I thought: it's still early, he will still appear in two hours. But there were already trains on the scoreboard, the departure of which was supposed to take place later, but ours was not there. Suspecting something was wrong, I went to ask the employees, and in their records, the train we were supposed to board was also canceled! I went to the ticket office and changed our tickets again, now we had to go by different routes. We had only 10 minutes for one of the transfers. But we made good time and finally reached our destination. The road took us 12 hours instead of 3 and a half. Honestly, I can't imagine if we were supposed to be in Paris transiting, say just to change to our train etc., what we would have done then to find out it was cancelled. And, at the station, when we changed tickets for the first time, we were interviewed by the journalists of "La Parisienne". There were also stories about the railway strike on all TV channels, but, unfortunately, all this did not lead to anything, people found themselves in a very unpleasant situation.
Це я в місті Нант взяла каву між поїздами. // It was me in the city of Nantes who took a coffee between trains.
Ось така була різдвяна пригода в нас, розказала в більшості про поїзди, так вже вийшло, можливо потім якісь окремі дописи створю про Париж.
Дякую за увагу, всім гарних свят, веселого Різдва, спокійного наступного тижня.
That's how our Christmas adventure was, I told mostly about trains, that's how it turned out, maybe later I'll create some separate posts about Paris.
Thank you for your attention, everyone have a good holiday, merry Christmas, and a peaceful next week.