Розповім сьогодні про митця, про якого я дізналася відносно нещодавно. Його роботи, зазвичай, не привертають до себе багато уваги, проте я знаходжу в них певний шарм богемного життя, певну романтику нещасних доль, відчуття свята, що завжди з нами.
Анрі де Тулуз-Лотрек.
Today I will tell you about an artist I learned about relatively recently. His works usually do not attract much attention, but I find in them a certain charm of bohemian life, a certain romance of unhappy fates, a sense of celebration that is always with us.
Henri de Toulouse-Lautrec.
Він походив з аристократичного роду, був дитиною заможних батьків, графів, у яких, тим не менш, щасливе подружнє життя не склалося - вони розлучилися після смерті молодшого сина у 1868 році. Своє дитинство Анрі провів у маєтку матері Шато дю Боск. Свою матір Анрі обожнював. Це була людина, з якою він був найбільш близьким протягом всього життя. Батько був людиною ексцентричною, любив розваги та мав досить вільний спосіб життя, що відбивалося на освіті сина. Проте саме батько показав Анрі світ цирку, ярмарків та інших розваг, які потім стали основним сюжетом у творчості цього видатного графіка та рекламного художника.
He came from an aristocratic family, was the child of wealthy parents, counts, who, however, did not have a happy marriage: they divorced after the death of their youngest son in 1868. Henri spent his childhood on the estate of his mother Chateau du Bosque. Henri adored his mother. This was the person with whom he was closest all his life. The father was an eccentric man, loved entertainment and had a fairly free lifestyle, which was reflected in his son's education. However, it was his father who showed Henry the world of circuses, fairs and other entertainment, which later became the main plot in the work of this outstanding graphic and advertising artist.
Неозброєним оком можемо помітити фізичний дефект Анрі де Тулуз-Лотрека. У дитинстві він пережив переломи шийок стегн на обог ногах, а кості зросталися дуже повільно (мабуть, через генетичний дефект - його бабусі були сестрами). Це призвело до того, що ноги дитини перестали рости на позначці 70 см, через що митець мав дуже невисокий зріст (154 см).
With the naked eye we can see the physical defect of Henri de Toulouse-Lautrec. As a child, he suffered fractures of the thighs on both legs, and the bones grew very slowly (probably due to a genetic defect - his grandmothers were sisters). This led to the fact that the child's legs stopped growing at 70 cm, due to which the artist was quite short (154 cm).
Це було тяжкою трагедією для родини: Анрі, єдиний спадкоємець, не міг піти на військову службу, брати участь у багатьох соціальних заходах, а його шанси побудувати родину стали значно нижчі. Проте свій невисокий зріст він компенсував неперевершеним шармом, самоіронією та почуттям гумору - кажуть, що він був чудовим, приємним та розумним співбесідником.
It was a serious tragedy for the family: Henri, the only heir, could not go to military service, participate in many social events, and his chances of building a family became much lower. However, he compensated for his short stature with unsurpassed charm, self-irony and a sense of humor - they say that he was a wonderful, pleasant and intelligent interlocutor.
Йому було складно будувати романтичні стосунки, а всі його серйозні історії з жінками закінчувалися нічим. Він, як багато митців, мав пристрасть до алкоголю та розваг. Відвідування кабаре та подібних закладів стало способом його життя. Це й було його основним джерелом натхнення та заробітку. Він відомий як людина, яка створила сотні афіш на замовлення Паризьких кабаре, зокрема для Мулен Ружа, декілька з яких й досі там.
It was difficult for him to build a romantic relationship, and all his serious stories with women ended in nothing. He, like many artists, had a passion for alcohol and entertainment. Visiting cabaret and similar establishments became his way of life. This was his main source of inspiration and income. He is known as the man who created hundreds of posters commissioned by the Paris cabarets, including the Moulin Rouge, several of which are still there.
