Каміль Пісаро став для мене відкриттям відносно нещодавно, хоча є одним із засновників імпресіонізму та найбільш вірних його послідовників. Картина має просту назву - "Сена та Лувр". Пісаро любив зображати міські пейзажі, зокрема тут бачимо Париж взимку. Люди прогулюються набережною, на фоні бачимо головних героїв картини, що присутні у назві. Рожево-сіра гамма роботу додає романтизму та спокою.
Camille Pissarro became a revelation to me relatively recently, although he is one of the founders of Impressionism and its most loyal followers. The painting has a simple title - "Seine and Louvre". Pissarro loved to depict cityscapes, in particular here we see Paris in winter. People walk along the waterfront, in the background we see the main characters of the picture present in the title. The pink-gray color scheme adds romance and serenity to the work.
"Яблука та апельсини" - один з найвідоміших натюрмортів Поля Сезана, ще одного прославленого імпресіоніста. Хоча саме цю роботу часто відносять до стилю модернізму, бо вона була створена під кінець життя митця. Сезан надихався натюрмортами фламандських митців, бачимо тут цікаву композицію та гру кольорів - на полотні нічого не зображено просто так, все добре продумано. Автор підбирає окремі, індивідуальні предмети та об'єднує їх у гармонійну композицію.
"Apples and Oranges" is one of the most famous still lifes of Paul Cezanne, another famous Impressionist. Although this work is often attributed to the style of modernism, as it was created towards the end of the artist's life. Cezanne was inspired by still lifes of Flemish artists, we see here an interesting composition and play of colors - nothing is depicted on the canvas 'just because', everything is well thought out. The author selects individual items and combines them into a harmonious composition.
На десерт - Едгар Дега та його картина "В кафе, або Любителі абсенту". Так, Дега малювал не лише балерин. Тут він спробував зобразити те, якими чужими можуть бути одне для одного навіть знайомі люди у сучасному йому Парижі. Картина наповнена певним смутком, самотністю та навіть розпачем - хоча, можливо, це лише моє суб'єктивне сприйняття. Бачимо двох людей, що сидять за столиком в паризькому кафе. Дія відбувається вранці - розуміємо це з того, як падає світло. Перед жінкою стоїть келих з абсентом, по праву руку від неї - графін з водою, щоб розбавляти цей абсент. З її постаті, положення ніг, погляду розуміємо, що випила вона вже чимало. Поряд чоловік, який п'є мазагран - засіб для полегшення похмільного синдрому. Він більш зібраний у своїй статурі, але якийсь не менш "потріпаний". Мені подобається ця картина за свою фотогенічність, спробу зловити рандомний момент - прекрасний прояв імпресіонізму.
As a dessert, I suggest having a look at Edgar Degas' "In a cafe, or The Absinthe Drinker." Yes, Degas painted not only ballerinas. Here he tried to portray how alien to each other people, who may even know each other, can be in Paris of his time. The picture is filled with a certain sadness, loneliness and even despair - although perhaps this is just my subjective perception. We see two people sitting at a table in a Parisian café. The action takes place in the morning - we understand this from the way the light falls. In front of the woman is a glass of absinthe, to her right - a decanter of water to dilute this absinthe. From her posture, the position of her legs, her gaze, we understand that she has already drunk a lot. Next to her there's man who's drinking mazagran, a hangover remedy. He is more self-possessed in his physique, but no less "shabby". I like this picture for its photogenicity, an attempt to capture a random moment - a wonderful manifestation of Impressionism.
