UA:
Цей пост - по суті стислий переказ відео Олівера Беркемана (The Guardian), яке мені резонувало та припало до душі. Плюс мої роздуми на тему.
У наш час усі такі зайняті. Просто завжди.
Можливо, ви почуваєтесь занадто зайнятими, щоб прочитати цей пост.
І я цілком це розумію.
Уявіть, що ви зустрічаєте подругу, запитуєте, як вона, і знаєте, що вона скаже: «О, я така заклопотана!».
Це дратує, бо це схоже на бізі-брегінг (хвастощі зайнятістю).
Це коли ви говорите про зайнятість статусною роботою, щасливою родиною, різноманітним дозвіллям тощо.
Тож це тепер своєрідний символ статусу.
Окей.
Та коли ми чуємо ці речі від різних людей у різний час, ми інстинктивно повторюємо таку модель поведінки - і не тому, що ми свідомо хвалимось, а тому, що ПОЧУВАЄМОСЯ зайнятими.
Це те, що я особисто багато помічала у своєму житті за останні місяці. Отже, питання управління часом мене турбує вже досить давно: що ми пріоритезуємо, виходячи з яких факторів, і як ми вміщуємо нескінченну кількість інформації, дій, цілей та взаємовідносин у лише 24 години на день?
Тут з'яляється класна метафора. Мені подобається думка, що життя - це як пакувати валізу в подорож. У вас є фіксована кількість місця та фіксована кількість завдань, щоб спробувати вписатись. А є організовані люди, які вміщують все, і неорганізовані люди, які в кінцевому підсумку сидять на валізі, намагаючись силоміць її застібнути.
Цей підхід ло управління часом може здатися дещо застарілим, оскільки за наявності ресурсів сьогодення, ми практично ен маємо обмежень у тому, скільки ми теоретично можемо зробити. Проте я вважаю, що наш мозок має певну пропускну здатність. Тобто модеш впоратися лише з тим, з чим вможеш впоратися фізично - і не більше.
Досягнення рівноваги - ще одна фішка. Я зрозуміла, що "переробити все" - це ілюзія, хоч як би це не розчаровувало мене чи когось із вас. Однак чи повинно нас це турбувати? Аж ніяк.
Потрібно розставити пріоритети, вибрати те, що для нас важливо, запланувати час для цього і дозволити деяким речам відвалитися - навіть якщо це щось непогане.
EN:
I feel too busy! So how can we get out of this busyness trap?
This post is a summary of a video by Oliver Burkeman (the Guardian) that resonated with me a lot.
Nowadays everyone is so busy. All the time.
You might be feeling too busy to read this post, actually.
And I totally get it.
Imagine you meet a friend, you ask how she is, and you know she’s going to say: “Oh, I’m so busy!”.
It’s annoying because it looks like busy-bragging.
You know, when you speak about the busyness of having a high-status job, the family, leisure activities and stuff.
So, we can say it has become a sort of status symbol.
When we hear these things from different people at different times, we instinctively repeat that pattern of behavior, not because we’re consciously bragging, but because we’re FEELING busy.
That’s something I’ve personally noticed a lot in my life over the past months. And thus, the issue of time management has been bothering me for quite a bit now: what do we prioritize, based on what factors, and how do we fit the infinite amount of information, activities, goals and relationships into just 24 hours every day?
Here a very nice metaphor comes to the fore. I like the idea that life is like packing a suitcase for a trip. You’ve got a fixed amount of space, and a fixed number of tasks to try to fit in. And there are the organised people, who fit everything in, and the disorganised people who end up sitting on the suitcase to try to force it shut.
This may seem like a bit outdated approach to time management, as with the current resources there’s no limit to how much we could theoretically do, But I believe our brain has a certain bandwidth capacity. This means you can handle only what you can handle.
Striking the balance is also a trick. I came to realize that “getting it all done” is an illusion, however disappointing it may sound to me or any of you. Should this worry us though? Not in the least bit.
We need to prioritize, choose what’s important to us, schedule time for that and let some other things fall by the wayside – even if they’re worthwhile things.
[I feel too busy! How can we get out of this busyness trap? Oliver Burkeman]
The link to the full video:
()