UA:

Знаменита сербська художниця, ім'я якої ви точно чули 🙂
Бабуся перформансу - Марина Абрамович.
Вже протягом 40 років вона проводить різні епатажні дійства.

Один з перших таких перформансів відбувся у Неаполі у 70-ті роки - "Ритм 0". Ідея дуже проста: Марина, ще зовсім молода дівчина, стоїть нерухомо протягом 6 годин (20:00-02:00). Перед нею стіл, на якому - 76 предметів. Серед них: квіти, пір'я, виноград. Але такж і ніж, лезо та пістолет з однією кулею.

Те, що відбувалося протягом наступних 6 годин, було щонайменше жахливо.

Хтось змушивав її сісти, щоб принижувати її. Змінював положення її тіла.
Хтось прикріплював до її тіла різні предмети.
Один чоловік зробив надріз лезом на її шиї.
Після трьох годин з неї почали зрізати одяг. Її домагалися та чинили біль.
Хтось змусив її навести на себе пістолет.

Художниця згадує: «Я відчувала себе згвалтованою, вони зрізали одяг, вони встромляли мені в живіт шипи троянд, приставляли пістолет до моєї голови, інший би зламався».

Наприкінці перформансу художниця просто ридала від страху, болю і сорому. Після закінчення цих 6 годин Абрамович почала ходити серед глядачів. Вони не могли дивитися їй в очі. Вони просто розступалися, і навіть розбігалися перед нею.

Таким чином художниця хотіла показати, наскільки далеко може зайти людина, якщо не давати їй здачі: не відповідати на агресію агресією.

Раджу подивитися TED Talk, в якому вона розповідає про цей досвід та інші свої знамениті перформанси.

EN:

A famous Serbian artist, whose name you must have heard.
The grandmother of the performance - Marina Abramovich.
For 40 years she has been carrying out various provocative actions.

One of the first performances took place in Naples in the 70's - "Rhythm 0". The idea is very simple: Marina, a very young girl, stands still for 6 hours (20:00-02:00). In front of her is a table with 76 items, including flowers, feathers, grapes. But also a knife, a blade and a pistol with one bullet.

What happened over the next 6 hours was at least horrible.

Someone forced her to sit down to humiliate her. Changed the position of her body.
Someone was attaching various objects to her body.
One man made an incision with a blade around her neck.
After three hours, they started cutting her clothes. She was harassed and hurt.
Someone forced her to point a gun at herself.

The artist recalls: "I felt raped, they cut my clothes, they stuck spikes of roses in my stomach, put a gun to my head, someone else would just break down."

At the end of the performance, the artist simply cried with fear, pain and shame. After these 6 hours, Abramovich began to walk among the audience. They could not look her in the eye. They just stepped back and even ran away from her.

By doing this, the artist wanted to show how far a person can go if you do not give answer in kind: if you don't respond with aggression to aggression.

I recommend watching a TED Talk of her where she describes this experience and many other famous performances of her.

RU:

Знаменитая сербская художница, имя которой вы точно слышали.
Бабушка перформанса - Марина Абрамович.
Уже в течение 40 лет она проводит различные эпатажные действа.

Один из первых таких перформансов состоялся в Неаполе в 70-е годы - "Ритм 0". Идея очень проста: Марина, еще совсем молодая девушка, стоит неподвижно в течение 6 часов (20:00-02:00). Перед ней стол, на котором 76 предметов. Среди них: цветы, перья, виноград. Но также и нож, лезвие и пистолет с одной пулей.

То, что происходило в течение следующих 6:00, было по меньшей мере ужасно.

Кто-то заставлял ее сесть, чтобы унижать ее. Менял положение ее тела.
Кто-то прикреплял к ее телу различные предметы.
Один человек сделал надрез лезвием на ее шее.
После трех часов с нее начали срезать одежду. Ее домагались и причиняли боль.
Кто-то заставил ее навести на себя пистолет.
Художница вспоминает: «Я чувствовала себя изнасилованной, они срезали одежду, они втыкали мне в живот шипы роз, приставляли пистолет к моей голове, другой бы сломался».

К концу перформанса художница просто рыдала от страха, боли и стыда. По истечению этих 6 часов, Абрамович начала ходить среди зрителей. Они не могли смотреть ей в глаза. Они просто расступались, и даже разбегались перед ней.

Таким образом художница хотела показать, насколько далеко может зайти человек, если не давать ему сдачи: не отвечать на агрессию агрессией.

Советую посмотреть TED Talk, в котором она рассказывает об этом опыте и других своих знаменитых перформансах.