Вперше за багато місяців та роботи з копними свічками стала пауза та відносне полегшення у виготовленні та передачі окопних свічок.
Я окопними свічками займаюся ще з літа минулого року, тоді мені не вірили, що війна буде довше ніж говорили всюди з блакитних оптимістичних екранів усі експерти. Я просто передавав зроблені свічки окопні на збереження. Коли на початку жовтня почалися перші похолодання з холодними дощами та заморозками почали й просити окопні свічки, яких ніде не було, а у нас були.
Далі жовтень місяць почав зникати віск та парафін з продажу, або ставав дуже дорогим. пізніше, коли зникало світло по всій Україні, почався попит на свічки та парафін і віск у простого цивільного населення. Але люди приносили власні запаси й ми маленькими партіями робили й одразу передавали на фронт. Були ще дефіцитними консервні банки під окопні свічки, бо люди їх банально викидали у смітники, але згодом почали приносити і їх, тому питання з банками взагалі не стояло. Картон теж був доступним, й люди приносили його теж.
Зараз є парафін є і віск, є банки й картон, є запас зроблених окопних свічок, але наша організація вже забезпечила ними усіх з ким ми контактуємо та кому допомагаємо.
Ось такі шматки доводиться використовувати у створенні окопних свічок, тут на фотографіях білим є парафін куплений у брикетах, та віск, який нам передали з пасіки. Віск настільки міцний, що не рубався та не розбивався, а тільки дрелився.