Кілька епізодів з нинішнього дня.
Зранку мені дружина з дітьми подарувала гарні речі, одна з яких помаранчева худі.
Я крутий. Дуже їм дякую.
В 30 років, вже перестав думати про День Народження, і всім кажу, що його не святкую.
Навіть у Фейсбук прибрав дату свого народження видимою.
Це не важливо для мене насправді.
Сьогодні був на тренуванні малих футболістів, і Владік коли дізнався, що у мене День народження дуже захотів привітати, подав свою руку й сказав - ВІТАЮ!
Кажу йому, дякую і він потис міцно долоню.
Запитав у мене скільки мені? Я відповів 38.
Владік так затих і дивлячись у небо задумався.
Я питаю його, так це багато чи мало?
Він так з неба очі переводить на мене й каже - НОРМАЛЬНО.
Я подумав, от і прекрасно :)
Далі повіз тренера на зупинку, й повертаючись на наступне тренування помітив при дорозі йшла старенька бабуся, а то була моя вчителька з вокалу Зоя Іванівна Зюзькіна.
Я зупинився відкрив вікно й кричу, Зоя Іванівно, Вас підвезти?
Вона так, якщо Вам не важко. Сідає й каже, добре, що ви мене впізнали, й каже куди везти.
Я кажу їй, а ви мене впізнали? Вона каже знайоме, щось, але не впізнаю.
А то, 21 рік ми не бачилися, від тоді, як я випустився з муз. школи.
Вона розповідала про своїх учнів, шукаючи мене у пам'яті, я про них доповнював їй інформацією , яку знаю, чим підтверджував, що я знайомий і знаю все :)
Коли сказав, прізвище своє, вона згадала все й зраділа.
Далі розповів про своє життя та дітей, вона дуже задоволена була.
Хто б міг подумати, що зустріну її на свій День Народження, але їй про це сказати я тоді забув.
А трохи не забув. Я чекаю сьогодні Лігу Чемпіонів, я все дитинство вболівав за Динамо Київ, та пам'ятаю, як шаленів від цього футбольного свята.
Цього року, Динамо Київ знову грати буде з грандами Європейського футболу.
Успіхів Динамо Київ!
