Вчора майже не забрала до себе додому кошеня. Давно дуже хочу завести котика, але все ніяк не дозрію до цього рішення. Кошенятко це ж не іграшка, це серйозний крок, бо тваринки теж живі істоти.
Війна війною, але ми люди можемо хоч якось допомогти самі собі, а от тваринам з цим складно. І от вчора я йшла з магазину, залунала сирена і я вирішила присісти на лавку біля якогось під'їзду. Дивлюся, а на порозі під'їзду стоїть коробка. Вона неначе жива, бо постійно рухалась та видавала звуки.
Сиджу, рюкзак кинула на лавку, курю, допиваю каву, і тут вистрибує з коробки мале кошеня. Злякане, тремтить, мабуть злякалося сирену. Ой бідне маленьке кошеня! Воно смугасте немов тигренятко, а очі які гарні! Одразу ж кошеня почало лізти до мене на руки. Ховається від сирен. Пеститься, лізе то на мене, то до рюкзаку. Видать почув запах риби та прибіг. Я саме купувала для маминого котика їжу, та хотіла віднести, бо у мами пенсія мала, а його треба чимось годувати.
Ну що з цим малим бешкетником робити? Пригостила його рибкою! Він наївся і все одно лізе до мене, в очі заглядає, немов каже: забери мене до себе додому!
Ось, задовільне кошенятко після того як з'їв рибину.
І я вже майже погодилася це кошеня прийняти у свою сім'ю. Вигадала як саме назву, типу Матроскін, або Тигром, але... Спершу подивилася хто це, хлопчик чи дівчинка. Довго роздивлялася так і не зрозуміла. Але ім'я вже подумки вигадала як для хлопчика. А потім з під'їзду вийшла старенька бабуся і побачивши цю картину сказала, що це кішка, дівчинка. Вона живе тут в коробці майже третій місяць і місцеві бабусі її підгодовують. А коли на вулиці дощ, то заносять коробку з кішкою до під'їзду.
-Війна, каже бабця, а тваринка сама собі не допоможе! То ми по черзі з сусідами годуємо всіх тваринок, які з'являються біля нашого дому.
-Ну раз так, то цій киці пощастило! У неї гарні благодійники.
Я трохи сфотографувалася з цією кицькою і пішла до мами, бо там на мене чекав її кіт.
Але відтепер, коли я ходжу до мами, завжди кладу у свій рюкзак щось смачненьке. Підхожу до того під'їзду та пригощаю смугасту кішку. А вона в свою чергу завжди мені радіє.
Дякую
________💙💛________
Yesterday I almost did not take a kitten home with me. I've been wanting to get a cat for a long time, but I'm still not ready for this decision. A kitten is not a toy, this is a serious step, because animals are also living beings.
War is war, but we humans can somehow help ourselves, but this is difficult for animals. And yesterday I was leaving the store, a siren rang out and I decided to sit on a bench at some entrance. I look, and on the threshold of the entrance is a box. She seemed to be alive, because she was constantly moving and making sounds.
I’m sitting, I’ve thrown my backpack on the bench, I’m smoking, I’m finishing my coffee, and then a small kitten jumps out of the box. Frightened, trembling, apparently frightened of the siren. Oh poor little kitten! He is striped like a tiger cub, and his eyes are so beautiful! Immediately the kitten began to climb into my arms. Hiding from the sirens. Caresses, climbs on me, then in a backpack. Apparently he heard the smell of fish and ran. I was just buying food for my mother's cat, but I wanted to take it, because my mother has a small pension, and she needs to be fed something.
Well, what to do with this little mischievous? Feed him a fish! He ate and still climbs to me, looks into my eyes, as if saying: take me to your home!
Here is a satisfying kitten after eating a fish.
And I have almost agreed to accept this kitten into my family. I composed what I would call him, like Matroskin, or Tiger, but ... First I looked at who it was, a boy or a girl. I looked at it for a long time and didn't understand. But the name has already mentally come up with as for a boy. And then an old grandmother came out of the entrance and, seeing this picture, said that it was a cat, a girl. She has been living here in a box for almost three months and local grandmothers feed her. And when it's raining outside, they bring the box with the cat into the entrance.
-War, says the grandmother, and the animal will not help itself! We take turns with our neighbors to feed all the animals that appear near our house.
-Well, if so, then this pussy is lucky! She has good benefactors.
I took some pictures with this pussy and went to my mom because her cat was waiting for me there.
But now, when I visit my mother, I always put something tasty in my backpack. I go up to this entrance and treat the tabby cat. And she, in turn, always makes me happy.
Thanks