Ну нарешті я згадала! Давно хотіла написати і все ніяк не виходило. Отже, цієї п'ятниці я приділю увагу #MarketFriday від 
З приходом війни у моєму місті дуже багато сталося змін. Перша зміна, це населення. Одні люди виїхали інші заїхали. У моєму місті зараз дуже багато біженців. Це ті люди, які не покинули країну, але переїхали з одного міста в інше, більш безпечне. Тут у нас теж небезпека є, але, ще жити можна.
Другі зміни, це підприємства та заклади. Вони майже не працюють, бо логістика не дозволяє. Війна, вона не дає повноцінно працювати.
І треті зміни, ціни. Вони виросли! Якщо раніше каву чи капучино я купувала за ціною 20 гривень, то зараз 40. 1 доллар це 36 гривень, ось такий еквівалент.
Але, я без кави не можу, дуже люблю цей напій. І не просто кава, а щоб сидіти у затишній кав'ярні, милуватися інтер'єром, дивитися на людей, слухати приємну музику і... Нарешті, просто насолоджуватися життям. Насолоджуватися настільки, наскільки це можливо у час війни в країні.
Ось зараз я вам покажу одну кав'ярню, називається вона Монтана. Тут дуже гарна атмосфера! Люди теж тут є, але в основному воєнні, їх годують майже безкоштовно. Вони ж нашу Україну захищають! Герої наші!
Я намагалася фотографувати так, щоб у залі не видно було воєнних. Їх фотографувати неможна, з відомих причин. Але вони і не проти фотографуватися, дуже гарні хлопці!
Зараз, коли війна, я відвідую цю кав'ярню не часто. Можливо раз на місяць, але інколи себе балую! От і цього разу я відправилася у Монтана, щоб купити капучино, насолодитися смаком та атмосферою.
Подивіться які тут зали, їх чотири, і поділені вони на різні інтер'єри. Навіть дітям є де погуляти поки їх батьки відпочивають. Мені дуже сумно, що зараз це кафе майже порожнє, а ще сумно, що окрім кави я більше нічого не замовила. Ціни дуже зросли, а витрачати гроші заради задоволення я поки не маю морального права... Ну ви зрозуміли чому.
Дякую!
________💙💛________
Well, I finally remembered! I have been wanting to write for a long time, but never got around to it. So this Friday I'll be focusing on #MarketFriday by
With the advent of the war, a lot has happened in my city. The first change is population. Some people left, others moved in. There are a lot of refugees in my city now. These are the people who did not leave the country, but moved from one city to another, safer one. Here we also have a danger, but we can still live.
The second changes are enterprises and establishments. They almost do not work, because the logistics do not allow. The war does not allow her to fully work.
And the third change, prices. They have grown! If earlier I bought coffee or cappuccino at a price of 20 hryvnia, now it is 40. 1 dollar is 36 hryvnia, that's the equivalent.
But I can’t live without coffee, I love this drink very much. And not just coffee, but to sit in a cozy cafe, admire the interior, look at people, listen to pleasant music and... Finally, just enjoy life. Enjoy as much as possible during the war in the country.
Now I will show you one cafe, it is called Montana. There is a very good atmosphere here! There are also people here, but mostly the military, they are fed almost free of charge. They protect our Ukraine! Our heroes!
I tried to take pictures so that there were no soldiers in the hall. They are not allowed to be photographed, for obvious reasons. But they are not averse to being photographed, very good guys!
Now that the war is over, I don't visit this cafe often. Maybe once a month, but sometimes I indulge myself! So this time I went to Montana to buy a cappuccino, enjoy the taste and atmosphere.
Look at the halls here, there are four of them, and they are divided into different interiors. Even a room for children, they have a place to take a walk while their parents are resting. I am very sad that now this cafe is almost empty, and it’s also sad that I didn’t order anything other than coffee. Prices have risen a lot, and I still have no moral right to spend money for the sake of pleasure ... Well, you understand why.
Thank you!