Навіяно довгоочікуваною подією.
Нарешті, консерваторію у центрі української столиці позбавили непотрібного, недоречного посвячення - 'імені Чайковського'.
Я не проти композитора. Я люблю часом послухати його класику.
Та я впевнена, що в Україні є достойні та не менш, а навіть більш талановиті композитори. І саме їх імена мають бути на таких значимих для всього українського народу закладах та спорудах.
...Ще на початку Революції Гідності, у грудні 2013-го, консерваторія стала свідком всіх подій. Подій, які почали нову сторінку історії України: боротьби проти російського ярма.
Анексія Криму, окупація Донбасу, нагле повномасштабне вторгнення в Україну 2022-го та війна на всій території нашої країни... Тисячі мирних жертв, зруйновані міста і села, терор, терор, терор... Без зупинки, без шансу на здоровий глузд, путін продовжує знищувати все українське.
І от, нарешті, хоч назву консерваторії відвоювали: Національна музична академія України більше не "імені Чайковського". Мінкульт повідомив, що відтепер заклад має офіційну назву Національна музична академія України.
Чомусь одразу пригадалась роль Чайковського у всіх 'панихидах' восьмидесятих, коли один за одним совєтські вожді лягали в могилу. Весь ссср тоді бачив на голубих екранах тільки одне: балет Чайковського "Лебедине озеро". Він став символом смерті вождя.
І от я мрію, щоб на росії всі телеканали повернулися до демонстрації "Лебединого озера". Щоб пошвидше настав привід для цього.
Амінь.🙃
