21 листопада Національний музей історії України у Другій світовій війні приймав гостей. Тут в честь 10-ї річниці Революції Гідності та Свободи відбувся закритий допрем'єрний показ документальної стрічки, зібраної відомим кліпмейкером Аланом Бадоєвим із знятих 12-ма тисячами українців жахіть війни. Ці відео були зняті у перші місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну простими людьми. Фактично тут закарбовано всі ті злочини російських найманців, які і досі шматують нашу землю та знищують наш народ. Кращого доказу годі й шукати, цей документальний фільм вже нікому не дасть у майбутньому переписати історію.
...На днях по телевізору прозвучала цікава інформація. Один із відомих депутатів, тепер вже - боєць ЗСУ, озвучив свої думки про ставлення пересічного австрійця до війни в Україні. Засіла в голові оця фраза, сказана іноземцем: "Ну і що, що на моїй хаті хтось змінить прапор на чужий? Зате хата ціла залишиться. А потім ми домовимся." Чесно - жахнуло таке ставлення. Але зрозуміти тих людей можна: вони поняття не мають, що творили і творять російські нелюди під час окупації наших міст і сіл із людьми та їх майном. Неінформованій мирній Європі та всьому світу треба показувати саме оці документальні кадри, зняті із ризиком для життя мирними українцями. аби світ міг побачити та запам’ятати ціну, яку платить Україна за своє існування.
І дуже добре, що про допрем'єрний показ картини Бадоєва розповіли такі відомі світові видання як The New York Times, The Financial Times, Deutsche Welle, Kyodo News та інші. Чудово, що на презентації були присутні Голова Представництва НАТО в Україні Карен МакТір та посли майже всіх Європейських держав та держав-партнерів.
Режисер Алан Бадоєв так сказав гостям заходу:
Цей фільм створювали 12 тисяч українців. Навіть з окупованих міст, під час перших місяців війни, ми збирали маленькі шматочки відео. Цей фільм – це капсула часу, це свідчення. Він зроблений для того, щоб ніхто і ніколи не переписав нашу історію, щоб ніхто і ніколи не зміг сказати, що було якось по-іншому. Для мене дуже важливо, аби цю стрічку побачили люди з інших країн і почули голоси українців. Ми нічого не знімали, все що сьогодні ви побачите на екрані, є документом. Джерело
Дуже хочеться подивитися "Довгу добу". Обіцяють вже у лютому всеукраїнську прем’єру у кінотеатрах. А вже після цього її покажуть на телеканалі «1+1 Україна». Чекаємо.
