Симфонія № 5 – "Так доля стукає у двері" - один із найвідоміших творів Бетховена. Його прем’єра відбулася 215 років тому, 22 грудня 1808 року, на грандіозному концерті у Theatr an der Wien.
Ім’я знаменитій Симфонії відповідно її головному мотиву дав сам Бетховен: «Так доля стукає в двері». Людина і її доля у своїй вічній боротьбі - це питання з неймовірною правдивістю відображено у творі.
Цікавим є той історичний факт, що Симфонія напряму пов’язана з сином гетьмана України – Андрієм Розумовським. Виявляється, вони були друзями. Андрій Розумовський також став меценатом і натхненником Композитора. Саме наш гетьманич вніс вагомий внесок у розвиток Бетховеном квартетної музики. Саме Андрій створив перший у Європі професійний струнний квартет. Він систематично організовував і проводив знамениті концерти у "Бетховен-холі", як сам називав залу свого Віденського палацу.
1806 року світ почув присвячені Бетховеном гетьманичу три струнні квартети під назвою «Квартети Розумовського». На сторінці присвяти цих творів красується Герб сім’ї Розумовських разом із родинним девізом “Славу примножувати справами”. І це не випадково, бо видатний геній музичного мистецтва знав походження свого покровителя та цінував його підтримку.
Титул твору Людвіга ван Бетховена з присвятою Андрію Розумовському
Значний період життя гетьманича Андрія пов’язаний із Батурином. Тут відбувалося родинне життя, зустрічі зі своїм батьком – Кирилом Розумовським, гетьманом України 1750–1764 рр. На сьогодні саме Батуринський «Палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського» є єдиним збереженим гетьманським палацом.
Ось що говорить про вплив українського друга та мецената Андрія Розумовського на творчість видатного композитора скрипаль, композитор і музикознавець Кирило Стеценко:
Бетховен мав змогу користуватись нотною бібліотекою Андрія Розумовського, де було багато української музики – і українських композиторів, і народні твори. Як це відбилось на творчості Бетховена? У нього є дві обробки твору «Їхав козак за Дунай». Також в трьох «Квартетах Розумовського», у першому, використовується мелодія пісні «Ой, на дворі метелиця», а в другому – проглядається мотив пісні «Від Києва до Лубен насіяла конопель». В третій частині Восьмої сонати для фортепіано та скрипки, яку я нерідко виконую, там є мелодія українського «Козачка».
Джерело