Не знаю, чи є в якійсь мирній країні уявлення про те, якими незламними можуть бути люди в екстремальних ситуаціях. Як вони тримаються самі, і тримають всіх навколо себе, підставляючи плече в моменти особливої небезпеки. Причому кожен українець робить це так, як вміє, як може. Це стосується і плетіння сіток для наших захисників, і приготування смаколиків для відправки на фронт, і багато інших корисностей, які об'єднують людей від вчителя до професора чи народного артиста. Це і концерти під час тривоги в метро, де ти можеш абсолютно випадково побачити свого улюбленого виконавця.
Але щоб отак, посеред поля, біля поїзда, почути і побачити військовослужбовця й вокаліста гурту "Тінь Сонця" Сергія Василюка, - це просто казкова випадковість! Звісно, краще б її не було, як краще не було би війни... Але ж - ми незламний народ, тому під час тривоги діємо зібрано, дружньо підтримуємо одне одного і нас не злякає ніякий ворог.
Висадили з поїзда через наліт шахедів? А ти розведи багаття, і співай! 🎸
Ось так українці чекають на відбій повітряної тривоги.
