Війна за український ютуб продовжується. Цього тижня без жодного попередження було видалено популярний україномовний канал Ragulivna з приблизно стотисячною аудиторією.
На цій сторінці блогерка Таня Микитенко аналізувала медія простір та обговорювала всі ті меседжі, які нам навішують ЗМІ у тому числі і російські пропагандисти. Окрім того, на каналі в різних рубриках висвітлювались політичні та культурні події. А також були обговорення книжок.
На жаль, поки запит на відновлення акаунту відхилений. Тому була створена нова резервна сторінка за адресою https://www.youtube.com/c/ragulivnanova.
Також повідомляється про видалення каналу політичного блогера Пірр Снайдерс, якому теж довелось робити новий канал. Об’єднує ці дві події те, що сторінки були видалені без попереджень. Тобто, така дія зроблена скоординовано і навмисно саме через зміст інформації, а не через порушення авторських прав. Адже, як відомо, при порушенні авторських прав спочатку адміністрація платформи надсилає попередження — так звані "страйки", що окремо накладаються на певні ролики. І для зняття яких можна видалити суперечливу музику чи частину відео із ролику і ютуб знову буде показувати.
І це знову переконує в тому, що одній сусідній країні дуже муляє правдивий національний контент. Тому вони розробили оцю нову схему по знищенню українського сектору ютубу.
Спочатку боти тисячами пишуть однакові коментарі під відео. А потім ця ж ботоферма масово кидає скарги на накрутку каналу за допомогою ботоферм. Таким чином сторінку видаляють без жодних сповіщень чи попереджень. Тобто, раз і канали наче й не було.
Про схожі підозрілі рухи повідомляли багато українських ютуб-блогів. Детальніше про ситуацію можна поглянути у ефірі Валерія Маркуса на Тетяни Микитенко:
Також, окрім нової техніки нападу на українське, ця ситуація в черговий раз нагадала про дволикість усіх соціальних мереж, які стали найбільшим фактором впливу на суспільну думку і приховують чи зупиняють поширення та популяризацію не вигідної їм інформації. Це видно і у питаннях із епідемією, політикою та багатьох інших резонансних сферах.
Наступним моментом який слід знову широко обговорити і в котре усвідомити та визначити методи боротьби, є те, що до цих пір модерування українського сегменту YouTube, Facebook, Google, Apple відбувається не напряму, а через російську сторону. Корпорації не зважаючи на запит користувачів продовжують надавати право визначати правильність контенту використовуючи єдині офіси для групи регіонів. І Україна у більшості випадків належить до одного сектору разом із Росією та Білорусією.
Найдієвішим методом протидії є просування створення власних місцевих офісів головних соціальних мереж. Наприклад, можна підтримати ось цю петицію:
https://petition.president.gov.ua/petition/126642
Який же головний висновок? А найголовніше, що слід шукати і створювати альтернативи.