У попередньому пості, я почала розповідати про види насильства. У цьому я продовжую дану тему.
*Приклади форм психологічного насильства:
прізвиська, образи, навішування ярликів, образливі порівняння, підкреслювання фізичних і психологічних вад, ігнорування, груповий бойкот, цькування, вживання ненормативної лексики, приниження людини, у тому числі перед іншими; необґрунтований контроль (наприклад, заборона зустрічатися зі своїми родичами й друзями; вимога звітувати про свої дії кожного разу, коли людина йде з дому) тощо. До цього виду насильства належать також постійна брехня, обман (у результаті чого дитина втрачає довіру), а також висування вимог, що не відповідають віковим можливостям дитини. На жаль, багато хто вважає ігнорування, відсутність вербального (словесного) та невербального (безсловесного) контактів методами впливу чи
покарання, при чому м’якими та «гуманними», але насправді це помилкова думка, тому що таким ставленням ми демонструємо людині / дитині, що її немає, вона не існує у світі, чим дуже болісно травмуємо її і, знову ж таки, породжуємо коло негативу, коло агресії та злості.
*Приклади проявів сексуального насильства (використання людини для задоволення сексуальних потреб чи отримання вигоди):
статеві зносини (коїтус), оральний і анальний секс, взаємна мастурбація, інші тілесні контакти зі статевими органами; дотики до інтимних частин тіла; пропозиції статевого характеру; імітування статевого акту; акцентування уваги на статевих ознаках; зґвалтування, тощо.
До сексуального розбещення належать також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів та сідниць, підглядання за людиною, коли вона цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб; розмови на тему сексуальних
відносин, невідповідні віку дитини.
.
- картинка взята з інтеренету