Дядько Ігор приїхав у відпустку! І майже одночасно з ним — мій братик Олексій. Тільки один був на Донеччині, інший — на Харківщині... Один на "Граді", інший на "Хімарсі". Один отримав "Сталевий Хрест", інший — пам'ятну медаль та нагородний пістолет. Але обидва мої рідні і сміливі, дорогі люди. Герої, захисники.
Фото з нагородження брата Олексія
Я не буду публікувати їхні фото чи щось таке: я навіть в фейсбуці про них не розповідаю! Бо дуже боюся наврочити, боюся, що якась кацапська погань косо подивиться на наших золотих хлопців, що з ними щось станеться, що я нароблю біди своїми публікаціями.
Алогічні фобії, згодна. Але вже як є. Зрештою, кожен хворіє, як хоче: хтось молиться невідомій істоті під назвою "бог", хтось боїться розподівати на загал про своїх золотих хлопців.
З фотоархіву Олексія
Зараз масово всіх військових відпускають у відпустки. Навіть тих, хто був на важливих напрямках. Мабуть, це означає, що з грудня (чи й кінця листопада) почнеться трохи інша фаза війни.
Всі говорять, що російські недосолдати почнуть наступ на Волині і на Київщині одразу — масово попруть 100 000-ним військом. Я не знаю, як ставитися до цієї інформації. Тим паче, що вона не з офіційних джерел, а передається із уст в уста. Поки тікати з Києва я не збираюся. Але якщо наступ і справді відбудеться, може, поїду на деякий час до батьків у Кам'янець-Подільський. Лише тому, щоб вони не переживали. Бо я впевнена, що наші захисники і захисниці перемелять ворога на фарш! Київ надійно обороняється, його не взяти.
Нагородження мого брата Олексія
Дядько Ігор каже, що війна протриває ще рік. Олексія я не питала, але він впевнений, хто скоро ми відвоюємо і Мелітополь (мені б його оптимізм!).
Давайте намагатися вірити всім серцем! Вірити в Збройні сили України!!!
Uncle Ihor came on vacation! And almost simultaneously with him came my brother Oleksiy. One of them was in Donetsk region, the other one in Kharkiv region... One of them is in "Hrad" team, the other one is in "HIMARS" team. One defender has received the "Steel Cross", the other one — a commemorative medal and an award pistol. But both are my relatives and brave, dear people. Heroes, defenders.
Photo from brother Oleksiy's award ceremony
I won't post their photos or anything: I don't even talk about them on Facebook! Because I'm very afraid to make a trouble, I'm afraid that some russian scumbag will look askance at my golden boys, that something will happen to them, that I'll cause problem with my publications.
Illogical phobias, I agree. But it is as it is. After all, everyone gets sick as they want: someone prays to an unknown being called "god", someone is afraid to tell the public about their golden boys.
From Oleksiy's photo archive
Now, en masse, all military personnel are being sent on vacation. Even those who were on important directions. Apparently, this means that from December (or the end of November) a slightly different phase of the russo-Ukrainian war will begin.
Everyone says that the russian half-soldiers will start an offensive on Volyn and the Kyiv region at once — they will attack en masse with 100,000 troops. I don't know what to do with this information. Especially since it is not from official sources, but is transmitted by word of mouth. I'm not going to run away from Kyiv yet. But if the offensive really takes place, maybe I will go to my parents in Kamianets-Podilskyi for a while. Just so they don't worry. Because I am sure that our defenders will grind the enemy to a pulp! Kyiv is reliably defended, it cannot be taken.
Rewarding my brother Oleksiy
Uncle Ihor says that the war will last another year. I didn't ask Oleksiy, but he is sure that we will soon recapture Melitopol as well (I like his optimism!).
Let's try to believe with all our hearts! Believe in the Armed Forces of Ukraine!!!