Минулого року мене запросили на зустріч в Трахтемирів, компанія мала бути цікава, а тому я вирішив не згаяти можливості поспілкуватися та вчергове пофотографувати красу Трахтемирова, та й смачного кулішу поїсти звісно ж. Як завжди напакував речами свого велосипеда та у суботу вирушив у дорогу. Їхати тут мені не далеко, всього 32 кілометри, якщо поїхати навпростець польовими дорогами. Першу частину шляху я вирішив все ж таки проїхати трасою, а потім через село Липовий Ріг чкурнути з неї у поля.
По дорозі мені попався лис, який спокійно переходив дорогу, я зупинився і відразу поліз діставати фотоапарат. Лис тим часом зупинився і почав мене розглядувати, при цьому давши себе сфотографувати. А потім так же спокійно продовжив свій шлях, пішовши кудись у поле.
 |
|---|
| Неочікувана зустріч |
Неподалік від місця цієї зустрічі заїхав на автозаправку, купив там в магазині води та смаколиків, та вирушив далі. Звернув з траси, та проїхавши вздовж краю села потрапляю ніби в інший вимір. Поля, ліса, яри, пагорби та дорога, яка прямує вперед. В такі моменти здається, що міг би так їхати вічно.
 |
|---|
| Назустріч лісам |
Невдовзі добираюся до місця зустрічі, але як виявляється, я приїхав найперший. Поки нікого нема, вирішую відразу повісити гамак та натягнути тент. Поки я займаюся своїми справами, приїжджає пан Борис на своїй автівці. Через деякий час приїжджає і вся компанія, хто на авто, хто на конях, а хтось навіть і на кросовому мотоциклі.
 |
|---|
| Вершники |
Вітаємося, трішки спілкуємося і хлопці відразу приступають до процесу приготування кулішу. Компанія зібралася не маленька, а тому і казан взяли з собою відповідний.
 |
|---|
| Процес приготування |
Поки основне дійство ще в процесі, ми спілкуємося, в цьому товаристві можна почути багато цікавого як про сьогодення, так і про минуле цих країв, тому я здебільшого слухаю, лиш іноді ставлю питання. І тут до мене підходить Сергій Вовк з проханням сфотографувати його. Познайомилися ми з ним минулого року, коли я був в гостях в Олександра Кравченка, тоді пан Сергій писав свою картину, а я якраз повертався з магазину. З того часу ми неодноразово зустрічалися, і мені завжди було цікаво послухати його розповіді про минуле цих місць.
 |
|---|
| Козак Сашко |
Перервав нашу розмову пан Андрій, з питанням "А ви мою липовуху пробували?". Я зрозумів, що зараз почнеться процес дегустації крафтових напоїв, і потрібно зробити ще декілька фото, поки я не захмелів. Тому я попросив його трохи уділити часу для моїх фото.
 |
|---|
| Козак Андрій |
А потім, нарешті, куліш був приготовлений, і ми приступили до трапези. Через декілька годин на горизонті з'явилася величезна хмара. В цих місцях дуже великий простір і ми її помітили, ще тоді, коли вона була від нас кілометрів за тридцять. Трохи посперечалися, чи попадемо під дощ, чи ні. Але згодом зрозуміли, що таки попадемо.
 |
|---|
| Місцеві краєвиди |
Всі почали ховатися по наметах, проте пан Сергій сказав, що ховатися не має бажання, тому я пішов і взяв свій тент. Ми сіли на лавку, накрилися моїм тентом і продовжували спілкуватися далі не зважаючи на дощ. А після того, як дощ закінчився, я побачив красиву картину - туман стелився ярами. Мені розповіли, що в цьому місці завжди так після дощів.
 |
|---|
| Туман після дощу |
Сиділи ми тоді до пізна, та спілкувалися про всяке різне. Вже вночі я пішов до свого гамака, завалився в нього та миттєво заснув.
Ще кілька фото того дня:
