The stars burn out, but we will live forever. The story about Ptashka from Azovstal

Yesterday I read Hive account@linolife post about the history of the Azovstal metallurgical plant and decided to help her a little with this topic. Namely, to search for information about the defenders of this place and periodically tell their stories. Because every person has his own story, the military of Ukraine is not a grey mass, it is not a number, in summary, it is not just a nameless person. Each is a whole universe, a separate story, dreams, and experiences. Today I will tell you about a paramedic who won the hearts of millions with her singing and incredible smile. Yes, this is precisely Kateryna under the pseudonym "Ptashka" (Bird).

Вчора прочитала допис Hive account@linolife про історію металургійного заводу Азовсталь та вирішила їй трішки допомогти із цією темою. А саме шукати інформацію про захисників цього місця та розповідати періодично їхні історії. Тому що у кожної людини є своя історія, військові України це не сіра маса, це не цифри у зведеннях, це не просто безіменна людина. Кожен із них це цілий Всесвіт, окрема історія, мрії, переживання. Сьогодні розповім вам про парамедикиню, котра завоювала серця мільйонів своїм співом та неймовірною посмішкою. Так, це саме та Катерина під псевдо "Пташка".

There are explosions, russia is dropping rockets on the flourishing city of Mariupol, and people are hiding in bomb shelters in Azovstal. And at this time, a beautiful female voice permeates all this horror of war. This voice just sings. However, this song inspires not only the military and civilians on the territory of the plant but also millions of other people around the world. Because, even in such horror, there is a place for beauty.

Лунають вибухи, росія скидає ракети на квітуче місто Маріуполь, люди ховаються в бомбосховищах Азовсталі. І в цей час весь цей жах війни пронизує прекрасний жіночий голос. Цей голос просто співає. Проте, цей спів надихає не тільки самих військових та цивільних на території заводу, а і мільйони інших людей по всьому світу. Тому що, навіть, в такому жахітті є місце для прекрасного.

And it's all about her, about Ptashka. About a girl with an incredibly brave life story. She got her pseudonym at the age of 15. For the competition for the 25th anniversary of the Independence of Ukraine, she wrote an essay about independence and also drew a picture of a huge bird in flight. There was also a viburnum, the coat of arms of Ukraine, the picture is incredibly positive. It was from that time that everyone started calling her that way. And here is a small excerpt from Ptashka's essay:
"Repeatedly they wanted to shackle our will and limit our rights. We fought and will fight because we are free, independent, hardworking people, unconquered by anyone. These years we are independent Ukraine. We are independent."

І це все саме про неї, про Пташку. Про дівчину з неймовірно сміливою історією життя. Своє псевдо вона отримала, ще в 15 років. Для конкурсу до 25 річниці Незалежності України вона написала есе про незалежність, а також намалювала малюнок, де був величезний птах в польоті. Також там була калина, герб України, малюнок неймовірно позитивний. Саме з того часу всі її почали називати саме так. А ось невеликий уривок з есе Пташки:
"Неодноразово нашу волю хотіли скувати в кайдани і обмежити наші права. Ми боролися і будемо боротися, адже ми вільний, самостійний, працьовитий, ніким нескорений народ. Ці роки ми є незалежна України. Ми – незалежність".

Such was her concept of Independence at the age of 15. At a time when most teenagers did not even think about this issue. But what's the matter, I myself at 15 was not so advanced in this matter, although I considered myself a patriot and felt love for the Motherland.
Also, as you can understand, Katya loves to sing. And she does it incredibly cool. She has academic singing, professional musical education and a very strong voice. She always dreamed of a big stage, but since there is quite little demand for academic singing in Ukraine, she postponed this desire a little because there was no desire to go somewhere outside the Motherland.

Таким було її поняття про Незалежність у 15 років. В той час, коли більшість підлітків і не задумувались над цим питанням. Та що там, я сама в 15 не була настільки просунутою в цьому питанні, хоч і вважала себе патріотом та відчувала любов до Батьківщини.
Також, як ви можете зрозуміти, Катя любить співати. І робить вона це неймовірно круто. У неї академічний спів, фахова музична освіта та дуже сильний голос. Вона завжди мріяла про велику сцену, але так як в Україні досить мало попиту саме на академічний спів вона трішки відклала це бажання тому що бажання їхати кудись за межі Батьківщини не було.

After Katya graduated from college, she got a job at a motorcycle school and that's when she started volunteering, took medical courses and started going to Kyiv military hospitals to help our wounded soldiers. Then, probably, something in her mind switched and she decided to radically change her life. She decided to help even more and simply went to the east of Ukraine. At first, Ptashka worked in a military hospital in the Luhansk region and then joined the paramedics of the "Hospitaliers" battalion. And since November 2021, she has been in Donetsk as part of the Hospitallers. Provided medical assistance as a paramedic to the military and civilian population.

Після того, Як Катя закінчила навчання в коледжі, то влаштувалась на роботу в мотошколі і саме тоді почала займатись волонтерством, пройшла медичні курси та почала ходити в київські військові госпіталі щоб допомагати нашим пораненим бійцям. Тоді, певно, щось у її свідомості переключилось і вона вирішила кардинально змінити своє життя. Вона вирішила допомагати ще більше та просто поїхала на схід України. Спочатку Пташка працювала у військовому госпіталі в Луганській області, а потім вступила до лав парамедиків батальйону "Госпітальєри". І вже з листопада 2021 року вона в складі "Госпітальєрів" була на Донеччині. Надавала медичну допомогу як парамедик військовим і цивільному населенню.

And then, at a certain moment, she got into the shelter of Azovstal, where she was a paramedic, who did not forget to help both military and civilians there. And she encouraged everyone with her singing. And some inexplicable glow inside. I don't know about you, but I see him in every video with Ptashka.

А потім, в певний момент, вона потрапила в укриття Азовсталі, де була парамедиком, котрий і там не забував допомагати, як військовим, так і цивільним. А ще вона підбадьорювала всіх своїм співом. І якимось незрозумілим сяйвом всередині. Не знаю, як ви, а я його бачу на кожному відео, де є Пташка.

In this video, Ptashka says that she is alive and well and tells Ukrainians not to panic. Because Azovstal is guarded by the best people on this planet. And her phrase "The stars burn out, but we will live forever" was forever engraved in my heart.

На цьому відео Пташка каже про те, що вона жива та здорова і наказує українцям не впадати в паніку. Бо Азовсталь охороняють найкращі люди цієї планети. А її фраза "Зірки згорають, а ми будем жити вічно" назавжди закарбувались в моєму серці.

To date, Ptashka is in russian captivity. Details about how she is not there. It is not clear what is happening to this positive and sweet 21-year-old girl who decided to save other people's lives. Do not forget the heroes of Azovstal, do not let the world forget about them and dream, pray, meditate, I don't know, do what is closest to you, but do everything possible with your thoughts so that as many of our heroes as possible return home alive, healthy and safe.

На сьогоднішній день Пташка знаходиться в російському полоні. Деталей про те, як вона там нема. Незрозуміло, що відбувається із цією позитивною та милою 21 річною дівчиною, котра вирішила рятувати життя інших людей. Не забувайте про героїв Азовсталі, не давайте світу забути про них та мрійте, моліться, медитуйте, не знаю, робіть те що вам ближче, але робіть своїми думками все можливе, щоб якомога більше наших героїв повернулись додому живими, здоровими та цілими.