Коли мені було років 10, якось дід сказав фразу "липнева картопля", я дивувався яка ж це особлива картопля. (бо у 12 діда вже не було, той що саджав влітку картоплю і казав "липнева") А це не якийсь окремий сорт картоплі - посадили у липні - отже липнева.
Чи садили ми весь час липневу картоплю не пам'ятаю, лиш кілька раз пригадую як поливав її пізнього літа, та ранньої осені. А одного разу аж мороз побив бадилля - довелося викопувати. Мабуть тоді аж до листопада дотягли.
Зараз батька вже давно нема, а мама любить на городі щось садити, звісно не так як тато, він на городі, як то кажуть, днював і ночував
Десь на городі був вільний клаптик землі, стара картопля закінчується проростає. Мамі захотілося посадити - звичайно посадимо!!! Згадаю дитинство.
А ще я помітив якось як проросла загублена картоплина, я надів на неї відро без дна, що валялося на городі, підсипав землі, спостерігаю.
А трохи згодом, коли це бадилля трохи виросло, я надів ще одне відро, і ще підсипав землі ....
А чи не провести такий експеримент - посадити ДВІ картоплини окремо, і одній шепотіти лагідні слова, типу - "рости-рости моя дорогенька..." Чи виросте вона більшою??? Га?
