Ділюся фотографіями красивого Кемера. Тут весна вже впевнено вступила у свої права. У горах ще лежить сніг, але місцеві знають простий орієнтир: коли з вершин його вже не видно — значить, настало літо. І зазвичай це стається саме в березні. Природа сама встановлює свої терміни — і з нею не посперечаєшся.
Тут красиво й тихо. Внизу — будинки, готелі, теплиці місцевих жителів, а зовсім поруч — море. Усе разом створює особливий краєвид, від якого перехоплює подих. Красиво? Навіть трохи страшно красиво :)
Пройдешся кілометрів шість гірською стежкою — і ніби оновлюєшся. Насичуєшся природою, свіжим повітрям, наповнюєшся енергією та бадьорістю на цілий тиждень.
Усе ж таки це усамітнення й зв’язок із природою — надзвичайно корисні речі. І це не просто відчуття, а справжній факт.
