Щось виходить мініцикл дописів про взуття. Вчора писав про вибір та придбання теплих капців в хату, а тепер на часі діставати з горища саме ходове взуття пізньої осені - гумові чоботи. Оскільки наша вулиця ще не заасфальтована, то з початком рясних тривалих дощів дорога перетворюється на місиво і цю стометрову ділянку до основної дороги часто доводиться проходити в гумових чоботах. А прийшовши на роботу, просто перевзуваємось у зручне, більш естетичне взуття. Дуже практично і до того ж, ця традиція дозволила зберегти не одну пару шкіряного взуття. Колись думали, що вулицю заасфальтують, а вже пішов другий десяток років і це досі не на часі... Тому викручуємось таким нехитрим способом.
