Впродовж вже більше ніж 20 років, як я вперше приїхав до Києва, спостерігаю як розвивається громадський транспорт столиці. Минули ті часи, коли треба було на зупинці питати у когось, куди їде той чи інший транспорт, чекати невідомо скільки і часто бувало, що не можна було залізти в салон, бо людей було більше ніж курсувало пасажирського транспорту.
Оновлювався і рухомий склад. На заміну старим радянським, відверто не комфортним автобусам, тролейбусам і трамваям поступово приходили сучасні, часто беушні європейські, але всеодно вони були на порядок краще за совкове залізяччя.
Поступово змінилась і система транспорту. GPS тренери дозволяють в режимі реального часу бачити потрібний маршрут і розуміти скільки часу тобі чекати на зупинці та приблизно через скільки ти прибудеш в точку призначення.
З усіх видів громадського транспорту Києва мені завжди імпонував трамвай. Якась у мене з дитинства тяга до залізниці, вагонів і грюкоту металевих колес по рельсам.
А відомий в народі "швидкісний трамвай" Києва сьогодні обслуговують такі новенькі комфортабельні вагони. Вони набагато тихіше і м'якіше їдуть, а тематичне оформлення вагонів змінюється кожні три місяці. Зараз, наприклад триває серія "видатні кияни".
Мені "потрапили на око" два такі трамваї - один з образом видатного кінорежисера Олександра Довженка, та не менш видатного у своїй сфері футбольного тренера Валерія Лобановського.
