Вчора прогулюючись вечірнім Києвом згадували, як рік тому цього ж дня на вулицях було порожньо та тривожно. І хоч відчуття тривоги не зникло, але Київ знову наповнився життям.
Walking through Kyiv in the evening yesterday, we remembered how a year ago on the same day the streets were empty and anxious. And although the feeling of anxiety did not disappear, Kyiv was filled with life again.
Теплого вечора вихідного дня Київ нагадує метушливий вулик. Хтось неквапливо прогулюється, хтось смакує кавою на відкритих терасах кав'ярень, а окремим потоком "літають" електросамокати.
On a warm weekend evening, Kyiv resembles a bustling beehive. Someone is taking a leisurely stroll, someone is enjoying coffee on the open terraces of coffee shops, and electric scooters are "flying" in a separate stream.
Та зайшовши до підземного переходу біля ЦУМу натрапили на цю фотовиставку, яка повертає до реалій. Знову і знову емоційно переживаєш кожну світлину - біль, розпач, лють, просвітлення, любов - емоції змінюють одна одну.
But when we went to the underground passage near the Central Shopping Center, we came across this photo exhibition, which brings us back to reality. Again and again you emotionally experience each photo - pain, despair, rage, enlightenment, love - emotions replace each other.
І вийшовши з переходу знову на залюднену вулицею, на повний груди вдихаєш свободу, радієш кожному щасливому обличчю перехожих і розумієш, що ми перейшли у новий світ де немає місця русні та її гнилим "цінностям".
And when you leave the crossing again on the crowded street, you inhale freedom, rejoice at every happy face of passers-by and understand that we have entered a new world where there is no place for russians and their rotten "values".
