Last summer, before the holidays, my husband and I planned where to go on vacation. The choice was huge. But something, as they say, was not to the heart. But once a man asked, shouldn't we go to the mountains? That's where we stopped. Now the question was, what mountains to go to? The Little Carpathians? Low Tatras? High Tatras? Slovak paradise? We have never visited any of these places. Our last trip to the mountains was in Ukraine. Then we are said to have conquered the top of Hoverla.
Минулого літа перед відпусткою ми з чоловіком планували куди поїхати на відпочинок. Вибір був величезний. Та щось, як говорять, ні до чого не лежало серце. Та якось чоловік спитав, а чи не поїхати нам в гори? На цьому і зупинились. Тепер питання полягало в тому, а в які гори їхати? Малі Карпати? Низькі Татри? Високі Татри? Словацький рай? Жодне з цих місць ми ніколи не відвідували. Остання наша поїздка в гори була ще в Україні. Тоді ми, як кажуть, покоряли вершину Говерли.
Our choice fell on the Slovak paradise. Resolved. Suitcases collected, car refueled, hotel booked. Let's go. I was sure that after Hoverla I would not be surprised by any mountains. I was wrong. The High Tatras Mountains, near the town of Poprad, near the Slovak Paradise, are truly a paradise. For me, this was my love at first sight. Without the words. Silently. We stopped the car, got out, stood for a long time and just looked at the mountains. Maybe my heart was pounding like crazy. I no longer wanted to go to a hotel or a water park, anywhere. Only there, at the very top, which is hidden behind the clouds. I wanted to run to the mountain. Fast, without stopping, without turning.
Наш вибір впав на Словацький рай. Вирішено. Валізи зібрани, автомобіль заправлений, готель заброньований. Поїхали. Я була впевнена, що після Говерли мене вже ніякі гори не здивують. Я помилялася. Гори Високі Татри, що під містом Попрад, недалеко від Словацького раю, це дійсно рай. Для мене це і було моє кохання з першого погляду. Без слів. Мовчки. Ми зупинили машину, вийшли, довго стояли і просто дивилися на гори. Мож серце стукотіло наче навіжене. Я вже не зотіла їхати ні в готель, ні в аквапарк, нікуди. Лише туди, на саму верхівку, яка ховається за хмарами. Хотілося бігти до гори. Швидко, не зупиняючись, не обертаючись.
Love at first sight. So it is. Upon arrival at the hotel, we did not rest. We immediately went to the mountains. The highest point is the Lomnica shield. We go in booths. To get to the top, you need to make three transfers on the lifting cabins. Here .... A little more ... Another walk past the observatory. I'm in place. Here ... My life is here. In every stone. In each waterfall mvy two and exhale. I am preoccupied with the premonition that in the past life I was a kind of mountaineer.
Кохання з першого погляду. Так воно і є. По приїзду в готель відпочивати ми не стали. Ми відразу виїхали в гори. Найвища точка - Ломніцький штит. Їдемо в кабінках. Щоб дібратися до вершини, требе зробити три пересадки на підйомних кабінах. Ось.... Ще трошки... Ще пройти стежку повз обсерваторії. Я на місці. Ось... Моє життя тут. В кожному камінчику. В кожному водоспаді мвй вдвох та видих. Мене переймають передчуття, що в минулому життя я була якимось горцем.
My High Tatras. My love. My life. When I retire, I will definitely buy a house in the High Tatras. To wake up and fall asleep with them. Yes ... I'm sure ... Love at first sight exists. And it is immortal.
Мої Високі Татри. Моє кохання. Моє життя. Коли вийду на пенсію, то я обов'язково куплю собі будиночок у Високих Татрах. Щоб прокидатися і засинати разом з ними. Так... Я впевнена... Кохання з першого погляду існує. І воно безсмертне.