Слово Анімізм пішло від латинського слова anima - душа, дух.
Анімізм - світогляд первісної людини, за яким душа існує в усіх природніх тілах і явищах.
Вона сприймалася подобною до тіла.
І розглядалася як його двійник. На наскельних малюнках момент смерті зображено як розділення тіла.
Ця аналогія між Душею та тілом нагадує мені зодіакальний знак близнюки ♊️
Історії про братів близнюків є в багатьох міфологіях світу. Один з них вічний, а інший смертний. Чі не про душу, тіло та свідомість всі ці тексти…
Гарно розписано про пошук 👀 іншої частини себе в книзі «Мова символу» що є збіркою статей.
«Десь, далеко чи близько, в просторі і часі або за їх межами, у житті або за межею смерті, існує щось, що доповнює частину нас самих, яка чекає на нову зустріч і нове об'єднання.»
«Це щось священне, нескінченне і незбагненне, й цінне, що доповнює нас…»
«Щось робить кроки, щоб наблизитися до нас.»
Я так розумію що автор пише про душу та звʼязок з нею через підсвідомість?
Таке відчуття, що наше тіло це корабель , що пішов в рейс без капітану.
Маяком для цього корабля, в тексті, що йде далі, є символ.
«Символ стає знаком пізнання між «двома сторонами», двома істотами, між тим, що «вібрує» на одній хвилі. Він стає знаком пізнання між тим, що, будучи тимчасово розлученим, є настільки близьким один одному, що одного прекрасного дня має стати єдиним цілим…”
( насправді я не планувала писати про символізм, цього разу, та якщо так вийшло, я не редагуватиму та не видалятиму цю частину)
Іноді так хочеться відчути щось прекрасне в своєму житті, те що виходить за рамки матеріального світосприйняття, відчути що в тобі є щось вічне та цінне;
Зараз в нашій країні війна, яка показує як швидко та раптово все може обірватися.
І що чуже людське життя для деяких осіб - не являється цінним та важливим, але ж для кожної людини це все що в неї є.
Тому самим цінним ресурсом для нас має бути час, той час що відведений нам для того щоб пройти дорогою життя і так хочеться провести його в гармонії з самим собою.
Джерела :
Збірка статей «Мова Символу»
П.А Мʼясоїд «Загальна Психологія»
Вікіпедія