Доброго дня.
Тиждень видався складний для усіх нас. Тривоги за тривогами. Влучання ракет в моє місто. У нас остаточно зруйнували аеропорт. Подальше використання летовища та устаткування неможливе. Та й ще велика трагедія в місті Дніпро. Терор від росіян продовжується.
У Дніпрі загинула уся сім’я. Старенька жінка, молодша жінка і двоє діточок, Василина 12 років і Іван 8 років. В їхній будинок влучила ракета. Фрагменти їх тіл виявили на сусідніх будинках…
Залишився пес, якого звуть Крим, який весь цей час сидів на уламках домівки після трагедії. Я не можу дивитися на ці фото. Пес просто плаче, у нього ллються сльози. В цієї собаки людяності більше ніж у тварин-росіян.
Батько діток приїхав. Він воював під Лиманом. Ось таке горе його покликало додому…
Але це не все. Ворожі ракети знищили транспортне підприємство. Згоріли 52 автобуси, ще 98 постраждали.
Будинки, які були поруч понівечені… Вибиті вікна, в ванних кімнатах повідлітав кахель, між кімнатні двері вибиті, вхідні двері теж понівечені. А як людям? Яке серце може витримати такі хвилі вибуху?
І це все відбувалося в середмісті.
Фото Дніпра.
Дітки з Дніпра.
Нікополь обстрілюють кожного дня. Кожного дня руйнують і руйнують. Хочуть російські тварини перетворити ще на один Маріуполь..
Ці дня я поховала дядька. Він старий, але ще міг прожити ще багато років. Хвилювання за хвилюваннями… Не витримало серце… Дуже шкодую, що його не побачу живим.
Багато загинуло наших хлопців, захищаючи нас. Сергей Ордашевский мій земляк. Йому було 39 років. Олексій Резниченко, молодий хірург теж загинув.
Героям Слава!
Фото взято с телеграм - каналів. тут , тут , тут
===============
Good day.
It was a difficult week for all of us. Anxiety after anxiety. Missiles hit my city. Our airport was finally destroyed. Further use of the airport and equipment is impossible. And another great tragedy in the city of Dnipro. The terror from the Russians continues.
The whole family died in the Dnipro. An old woman, a younger woman, and two children, Vasylyna, 12 years old, and Ivan, 8 years old. A rocket hit their house. Fragments of their bodies were found on neighboring houses...
All that remained was a dog named Krym, who had been sitting on the ruins of the house all this time after the tragedy. I can't look at these photos. The dog is just crying, tears are pouring out of him. This dog has more humanity than Russian animals.
The children's father has arrived. He fought near Lyman. Such grief called him home...
But that's not all. Enemy missiles destroyed the transport company. 52 buses burned, and another 98 were injured.
The houses nearby were mutilated... The windows were broken, the tiles in the bathrooms were flying, the doors between the rooms were broken, and the entrance doors were also mutilated. And what about people? What kind of heart can withstand such blast waves?
And it all happened in the middle of the city.
Photo of Dnipro.
Children from Dnipro.
Nikopol is shelled every day. Every day they destroy and destroy. Russian animals want to turn Nikopol into another Mariupol.
Today I buried my uncle. He is old, but he could live many more years. Worry after worry... My heart couldn't take it... I'm very sorry that I won't see him alive.
Many of our guys died defending us. Sergey Ordashevsky is my countryman. He was 39 years old. Oleksiy Reznychenko, a young surgeon, also died.
Glory to heroes!