“Вона” (Her) Спайка Джонза — це фільм, який я передивлявся вже тричі. І кожного разу він говорить зі мною по-іншому.
Так, це романтична драма про чоловіка, який закохався в операційну систему. Але за красивою естетикою, ніжною музикою і проникливою грою Фенікса ховається дуже гостра тема — емоційна ізоляція в епоху надзвичайної "зв'язаності".
Це не фантастика. Це — ми зараз. Ми переписуємось більше, ніж говоримо. Ми слухаємо, але не чуємо. Ми поруч, але самотні.
Особливо сильно мене вразила сцена, де Теодор читає листа, якого сам ніколи не наважився написати. Це — дзеркало кожного з нас.
Цей фільм я рекомендую тим, хто не боїться чесних розмов з самим собою. І тим, хто вірить, що технології не замінять душу.
А ти дивився(ла) “Her”? Що тебе зачепило найбільше?
