У нашому селі єсть одна проблема, це клуб, та такий що до нашого будинку не рукою подать.
Ідеш до сільського будинку культури як на свято. Два рази на тиждень мчимося на всіх парах до клубу на відшиб тобто в край села щоб танцювати, чи дивитись фільм якусь мелодраму.
Ось такого вечора ми з друзями пішли до закладу щоб подивитись якийсь фільм й потанцювати та не прийшлося тому що, по-перше, рано прийшли до закладу так що в клубі у бібліотеці була бібліотекар Тетяна вона була дуже гарною дівчиною їй було років 22 з половиною, і всі хлопці що приходили в бібліотеку не йшли без якоїсь книги, чи журналу.
Ось і я таким образом увійшовши до бібліотеки так вона відразу до мене з питанням, що будеш брати читати та я їй відповів що не чого читати не буду й зайшов до бібліотеки щоб не згоріти на сонці. Та вона мені відповіла що з таким хистом можна і дома сидіти, а не по спеці ходити.
Так ось я вийшов з клубу. Дочекавшись що прийде завідуючий клубу "Степан Йовович", чи його дружна "Валентина Олександрівна" ми з радістю ввійшли в прохолоду клубу та й пройшовши до кабінету що була кутовою середньою кімнатою, в цій великій будівлі, в кімнаті стояв стіл і декілька стільців.
Та присівши до столу що стояв в цій кімнаті та на столі лежали шашки та шахи, так що ? зіграти з вами Олександре запропонував нам завідуючий та відразу почав розставляти шашки ну граємо відповів я і сів на стілець без спинки грав в шашки я не погано та з часом трохи я програв йому в шахи я теж програвав та з часом і виграв раз в друге так і знову виграв, а потім дивились фільм так після фільму танці до дванадцятої. Та після танців розходились по домівках і лягали відпочивати.
А на другий день на працю, хто до школи, та хто де...
Та пробачте мені що немає світлин, фотографії є! так вони непідходять.