Провокативненько? Ще б пак. Але я тільки пошкрябаю кігтиками по поверхні, і не буду глибоко копати в цьому питанні. Глобальне обговорення срача – все ще попереду, колись потім.
Отже, традиційно вступ до Лож був заборонений жінкам. Чи заборонений він і досі? В одних Ложах – так, в інших – ні.
В цій статті – коментар до цієї ситуації та останній параграф Конституції Андерсона, діждались.
Про Поведінку.
Не можна вести приватні збори і окремі розмови, не отримавши на то дозволу у Майстра; не можна вести розмови про будь-що непристойне або недостойне; не можна перебивати Майстра, або Доглядача, або любого Брата, що звертається до Майстра. Не можна вести себе занадто вільно і по фіглярські, якщо Ложа зайнята священною або серйозною працею; ні при яких умовах і ні під яким видом не можна користуватися негідними висловами; [...]
Я вже писав, що надмірна серйозність і фальшивий етикет до здорової атмосфери спілкування не приведуть.
[...] ніякі приватні чвари і спори не можуть перетнути поріг Ложі, а особливо чвари і спори, що стосуються питань релігії, націй, державного устрою, тому що, належимо, як Вільні Муляри, до єдиної релігії, про яку говорилося вище, також належимо одночасно до всіх націй, народів, сімей, родів і язиків, а також сторонимося всієї і всілякої політики, якої, аж поки вона не загрожує процвітанню Ложі, маємо наміри сторонитися і надалі.
Цей абзац узагалі потрібно було б дуже прискіпливо уточнити. Що мається на увазі? Як можна одночасно сторонитись політики і бути громадянином? Тим більше враховуючи, що деякі відомі масони самі були політичною силою? Це несумісні параграфи. (Один чувак просто викреслив себе зі списків виборців із такою позицією: "нікому не делегую відповідальність за себе". Такі фокуси работають до пори до часу, поки влада не постукає в двері.) Само коментування цього протиріччя затягнулось би на жирну статтю, якби був намір.
...додам, що "чвари і спори" можуть стосуватись в тому числі й жінок – як один апологет каменярства написав на Лурці. За його версією, чоловіки найчастіше сперечаються через релігію, політику і жінок.
У вайшнав є поговірка, що хлопчики з дівчатками, як масло з вогнем, і їх ні в освіті, ні в інших середовищах, налаштованих на конкретну роботу, не варто змішувати разом.
Серед піратів не могло бути жінок, в арміях історично не могло бути жінок. І так далі, і тому подібне, враховуючи також знатний жононенависницький душок ап. Петра, який я згадував у попередньому нарисі.
Змішування статей приводить до сексуального контексту стосунків в більшій чи меншій мірі. На користь це йде роботі чи ні?
Мій батько якось сказав, що техніка безпеки кров'ю писана. Не можна засовувати різні предмети в бетономішалку на ходу. Не один раз це приводило до травм і смертей. Це трагічно, неприємно, загалом недопустимо. Тому простіше просто ніколи не засовувати предмети в бетономішалку.
Якщо питання чоловічо-жіночих колективів у всі часи дуже дотошно і жорстко регулювалось – напевно це значить, що без регуляції ставалось дещо жахливіше, ніж само страждання від регуляції.
Але з про-феміністичної позиції я міг би собі заперечити, що регулятором-то був по великому рахунку чоловік. Добре, яке нам потрібне рішення? Рівна участь обох статей в регуляції. Сучасне суспільство, мені здається, достатньо близько до рішення. Але бувають і дуже сумнівні приклади.
Універсальна етика поведінки змішаних колективів ще не розроблена, та і культура спілкування не настільки висока і поширена, щоб берегти від конфліктів у змішаних колективах.
Щодо "сумнівних прикладів" попередження можливих конфліктів: Netflix заборонили обнімашки, флірт і зоровий контакт довше 5 секунд на робочому місці.
Прогресивно, ні? Вбити засоби вираження симпатії і близькості – вартує уникнення можливого скандалу сексуального харасменту?
Нема диму без вогню. Як мінімум, проблема зі змішаними колективами дійсно є.
В одному з апокрифічних Євангелій, Марія питає Ісуса, коли настане Царство Небесне, і його відповідь: "Коли кинете свої одежі собі під ноги, і будете танцювати на них, як діти."
Простодушного дитячого сприйняття одне одного дійсно не вистачає. В дітей немає усвідомлення статі. Але до цього ще треба дорости.
Заважають дорости, по-моєму, в тому числі традиційні масові релігії (і організації, які їх підтримують), які чітко розграничують ролі та образи чоловіків і жінок, замість зосередження на душевних якостях, хоча re-ligare, регілія, це ніби-то про воз'єднання, а не про поділ без кінця і краю.