Eng|Ukr

[Foto] from imi.org.ua

In the last blog we talked about what is information warfare and its goals. Today we will talk about some methods of information hygiene during the war. It is important that we can read the news and get more or less reliable information. I say more or less, because to verify 100% of information during the war is almost impossible, due to problems with fact-checking.

Rules of information hygiene during the war

• check absolutely everything. Don't trust anyone. Even high-quality media receive information through correspondents, and they are people who can be wrong. During the war, the possibility of error is greatly increased, because it is much more difficult for journalists to verify the accuracy of information. And still, the bar for a quality check is lowered a little, for the sake of efficiency;
• interpret the information carefully. One of the methods of information warfare is to use audio or video materials to look more trustworthy. However, you cannot determine the location and time of shooting of these materials. And yet, the description of the video provides you with pre-prepared conclusions. For example, it might be stating that the residents of the village Chabanivka held a rally in support of the Russian military. In reality, the video might show a totally irrelevant demonstration somewhere in a Russian village 5-6 years ago;
• do not trust the word of mouth. Numerous sociological studies show that almost 30% of people consume news this way. Remember the effect of "Chinese whispers" which distorts information when transmitted from the original source. In addition, enemy’s propagandists are very skilled in "throwing in" their theses in the rumours;
• check sources of information. The number of informational "garbage dumps" during the war is growing exponentially. The degree of reliability of their content is very different. In order to earn your trust they may even publish a piece of information that is against their main goal. Also, don't be tempted to read pieces about "How the enemy is doing" even if you know in advance that it's a lie. Because often such sources do not count on you to believe what you read, but instead they aim to cause anxiety, emotional overload, and panic;
• do not distribute information without verification. This is especially true for the messages where the headline is something like: "share", "please distribute immediately!". This is how malicious fakes gain an audience of millions. People start to trust them simply because this message has 2-3 thousand shares.

In general, make it a rule to pass all the information through several filters:

• Do I know the source and can I trust it?
• Will I still want to share this information in 2-3 minutes? Will it still seem important and credible?
• Will sharing this information benefit anyone? If so, how?

By applying these 3 filters at least, you can easily weed out about 90% of misinformation. Be critical of all the news, do not rush to spread it without thinking - it will not only help to save your mental health, but also make our common infospace much more comfortable.

[Foto] з dw.com

Як працювати з медіа під час війни і не зійти з розуму

В минулому блозі ми поговорили про те, що таке інформаційна війна та про її цілі. Сьогодні поговоримо про окремі прийоми інформаційної гігієни під час війни. Важливо, щоб ми могли читати новини й при цьому отримувати більш-менш достовірну інформацію. Я кажу більш-менш, бо на 100% перевіреної інформації під час війни майже немає, через проблеми з факт-чекінгом.

Правила інформаційної гігієни під час війни

• перевіряйте абсолютно все. Не вірте нікому. Навіть дуже якісні медіа однаково отримують інформацію через кореспондентів, а вони теж люди й можуть помилятись. Під час війни можливість похибки серйозно збільшується, адже перевіряти достовірність інформації набагато складніше самим журналістам. А ще, планку якості перевірки дещо знижують, заради оперативності;
• інтерпретуйте інформацію обережно. Один з прийомів інформаційної війни – застосувати аудіо чи відео матеріали щоб викликати довіру. При цьому ви не можете визначити з цих матеріалів місце та час зйомки. А ще, в описі до відео, вам дають наперед підготовлені висновки. Наприклад – жителі села Чабанівка зібрали мітинг на підтримку російських військових. На відео може виявитись демонстрація десь у російському селі зазнята 5-6 років тому;
• не довіряйте усним переказам. Численні соціологічні дослідження показують, що майже 30% людей споживають “новини” саме у такий спосіб.Пам’ятайте про ефект “зіпсованого телефону” за яким інформація спотворюється при передачі від першоджерела. До того ж, ворожі пропагандисти дуже вдало “вкидують” в усні перекази корисні для них тези;
• перевіряйте джерела інформації. Кількість інформаційних “помийок” під час війни зростає на порядок. Градус недостовірності поширюваного контенту тут дуже сильно відрізняється. Для того щоб викликати вашу довіру вони можуть навіть вводити частину інформації що компрометує їх. Також не варто спокушатись ідеєю почитати “а що там у ворога” навіть розуміючи наперед що це брехня. Бо часто подібні ресурси не розраховують на те, що ви повірите у прочитане, натомість ставлять за мету викликати тривожність, перевантаження емоціями, паніку;
• не поширюйте інформацію без перевірки. Особливо це стосується тих повідомлень де у заголовку є щось подібне: “максимальний репост”, “прошу негайно поширити!”. Саме у такий спосіб шкідливі фейки отримують мільйонну аудиторію. Їм починають довіряти просто тому, що у цього повідомлення 2-3 тисячі репостів.

Загалом візьміть за правило пропускати всю інформацію через кілька фільтрів:

• чи знаю я джерело й чи можу довіряти йому?
• чи захочу я поширити цю інформацію через 2-3 хвилини? Чи буде вона й тоді здаватись важливою та достовірною;
• чи принесе поширення цієї інформації комусть користь, якщо так, то яким чином?

Застосувавши хоча б ці 3 фільтри ви спокійно відсієте близько 90% дезінформації. Ставтесь до всіх новин критично, не поривайтесь розповсюджувати їх не обдумавши – це не лише допоможе зберегти вам нервову систему, але й зробить наш спільний інфопростір набагато комфортнішим.