Eng|Ukr

What does the bombing of the drama theater in Mariupol have in common with Ovsyannikova's "demarche" on the russian First Channel? This particular case seems very important to me. So let's analyze and discuss it in detail - I'm waiting for you in the comments.

We start with two news that have an obvious connection: the genocide of the Ukrainian people (because Russia has been "at war" with the civilian population for the last few weeks) and the alleged "riot" of the editor of the first channel. So let's start by looking at the connection between them. Claryfying the goals and intentions of each case will help us to understand the situation better.

Who benefits from this and for what reason?

Russia needs to bomb civilians to maintain high levels of tension and terror. The Russian army has proved its incompetence against a well-trained Ukrainian army; they avoid direct confrontation with it, despite own quantitative superiority. Instead, Russians fire artillery at civilian targets, destroy the infrastructure of cities, kill civilians shooting from areas that cannot be effectively "reached" by the Ukrainian Armed Forces. The goal is obvious - being unable to occupy and hold any large city, the Russians try to force the people of Ukraine to put pressure on the government to retreat in the negotiations.

Why Russia is so desperate for the negotiations? Because they are already under "doomsday sanctions" that have almost nullified the entire economy. International companies leave the Russian market one by one. Once, back in 2014, the famous British actor Hugh Laurie said: “I'd boycott Russian goods if I could think of a single thing they made besides the rest of the world depressed”. Dr. House was certainly right about this - Russia does not even have its own production of sanitary pads, let alone military technology and machinery. Therefore, calling sanctions deadly is not an exagerration. The Russian leadership understands that they will need to look for a compromise, and since they have no military success, they will use terror.

So what about a poster by Marina Ovsyannikova? It’s quite simple. This is a classic "smoke curtain" aimed primarily at Western audience, not even at ordinary European citizens, but at heads of state who are still ready to do business with Russia. Such as France, Germany, Italy, and Hungary. They are sent a clear signal - look, not all Russians are bad. Another goal is to divert the attention from the atrocities committed by the occupiers in Ukraine.

Now Macron is publicly offering Ovsyannikova a political asylum, and Olaf Scholz states that only Putin is to blame for the war, but not ordinary Russians who "also suffer." Danone, Nestle and a number of others say they will continue to work in Russia because of "ordinary Russians who are not guilty of anything." Now we see what Ovsyannikova's real goal was to try to ease sanctions and keep at least some international companies at the rotting Russian market.

Why Ovsyannikova's "riot" is more like a staged performance?

A number of facts support this statement:

• The First Channel is state-owned and, like most Russian media, has a curator from the FSB (security service). This means that all employees are tested for loyalty, and all television is censored. In particular, there are no live broadcasts on this TV channel at all, everything is pre-recorded;
• The news presenter was very calm when Mrs. Marina jumped behind her with a poster. Apparently because she was aware of it;
• Why was Ovsyannikova herself calm? Even before her performance, she recorded a video in which she explained her actions. In Russia, you can get 15 years in prison for that, be killed in a cell (like Magnitsky), or get a huge fine. But she was calm. As we saw later, she was fined 30,000 rubles. At the current exchange rate, it's less than 200$. A ridiculous punishment - isn't it?
• Ovsyannikova was the editor, that is, she was responsible for the content of the news on the main mouthpiece of propaganda in the country. It is strange that she suddently started noticing, because she had been doing the same thing for years, and she didn't care.

But to be objective, let's evaluate the very form which Ovsyannikova used for the protest. If we look at this "protest" under a magnifying glass, we will see how pathetic it is in its essence:

• Did she name the culprit of the war? Not at all. On the poster, she wrote only "They are lying here, stop the war." But the only person who can stop the war is Putin. Is Ovsyannikov addressing him? Not at all. Therefore, her appeal can be interpreted as an encouragement to Ukrainians to surrender so that there is finally “peace”…
• Can this protest affect Putin's policies or the leadership of Channel One? Not at all.
• In a video that she recorded to explain her actions, Ovsyannikova followed clearly the Kremlin's methods, stating that we are brotherly nations and that we do not need to fight. So she protests for all the good against all the bad without specifying.

Is there even a small probability that this has not been staged and the person got enlightened, her worldview has changed? Yes, it is possible, but we'll see it later. If Ovsyannikova is imprisoned for 15 years and not forced to take back her words and deeds then, and only then, it is worth acknowledging that we see a reappraisal of values. After all, repentance is worth something when a person is ready to defend their position.

And the last one. All Russians will be responsible for Putin's war in the Central Europe, whether they supported his actions or not, whether they protested or silently approved this war. They will all respond. Instead of looking for "good Russians", it is better to help Ukrainians who are just now dying for the freedom of the entire civilized world from the ambitions of an enraged dictator. We will talk about the responsibility of the people for their rulers in the following blogs.

Suddenly, you might be wondering why Ukrainians are not a "brotherly people" for Russians - here you can find great infographics in English from the Ukrainian Institute of National Remembrance.

“Бунт” Марини Овсяннікови – інструмент пропаганди

Бомба на драмтеатр у Маріуполі і “демарш” Овсяннікової на Першому каналі, що між ними спільного? Цей конкретний кейс мені видається дуже важливим. Тож давайте детально його проаналізуємо й подискутуємо – чекаю вас у коментарях.

Отже ми почали з двох новин, які мають між собою неочевидний зв’язок: геноцидом українського народу (бо Росія “воює” останні кілька тижнів саме з мирним населенням) та нібито “бунтом” редактора першого каналу. Тож для початку з’ясуємо зв’язок між ними. І тут нам допоможе розуміння цілей та намірів у кожному з випадків.

Кому це вигідно і для чого?

Бомбардування мирного населення потрібне Росії, щоб підтримувати високий градус напруги і терору. Російська армія довела свою недієздатність проти добре навченого українського війська і ухиляється від прямих зіткнень з ним попри чисельну перевагу. Натомість вони б’ють з артилерії по цивільним об’єктам знищуючи інфраструктуру міст та мирних громадян з території, до якої не можуть ефективно “дотягнутись” ЗСУ. Ціль очевидна – не здатні зайняти та утримувати жодного великого населеного пункту – росіяни намагаються змусити народ україни тиснути на владу щоб та пішла на поступки у переговорах.

Чому ці переговори критично потрібні Росії? Бо на них вже діють “санкції судного дня”, що фактично обнулили всю економіку. З російського ринку одна за одною йдуть міжнародні компанії. Колись, ще у 2014 році, відомий британський актор Х’ю Лорі сказав “я б охоче бойкотував російські товари, але вони не виробляють нічого окрім нудьги”. У цьому Доктор Хаус був безперечно правий – в Росії немає навіть власного виробництва жіночих прокладок, не кажучи вже про військові та машинні технології. Сказати що санкції вбивчі – не сказати нічого. Тож керівництво Росії розуміє – домовлятись все одно доведеться, а оскільки військових успіхів у них нема, то тиснути вони будуть саме терором.

То до чого ж тут виступ з плакатом Марини Овсяннікової? Все дуже просто. Це класична “димова завіса” орієнтована у першу чергу на західну аудиторію. Навіть не на пересічних європейських громадян, а на очільників держав, котрі все ще готові вести бізнес з Росією. Таких як Франція, Германія, Італія та Угорщина насамперед. Їм посилають чіткий сигнал – дивіться не всі росіяни погані. А також відволікти увагу світової спільноти від звірств, які чинять окупанти в Україні.

І ось вже Макрон публічно пропонує Овсянніковій політичний притулок, а Олаф Шольц заявляє що у війні винен Путін, але не прості росіяни які “теж страждають”. Компанії Данон, Нестле та ряд інших заявляють, що продовжать працювати на Росії, через “простих росіян які ні в чому не винні”. Тепер ми бачимо у чому полягає справжня ціль виступу Овсяннікової – це спроба пом’якшити санкції і втримати хоча б частину міжнародних компаній на загниваючому російському ринку.

Чому “бунт” Овсяннікової насправді більше схожий на класичну постановку?

На користь цього твердження говорить низка фактів:

• Перший канал є державною власністю і як більшість російських медіа має куратора з ФСБ (служби безпеки). Це означає що всі працівники проходять перевірки на лояльність, а весь телеефір цензурується. Зокрема, прямих етерів на цьому телеканалі немає як класу, все йде у записі;
• Ведуча новин була спокійна як пітон, коли позаду неї стрибала пані Марина з плакатом. Очевидно тому, що була в курсі цього;
• чому була спокійна сама Овсяннікова? Ще до свого перформенсу вона записала відео, на якому пояснює свій вчинок. Що ж, за таке на Росії можна отримати 15 років колонії, бути забитим насмерть у камері (як Магнітський) або отримати значний грошовий штраф. Але вона спокійна. Як ми побачили після, її оштрафували на 30 000 рублів. За теперішнього курсу, це менше ніж 200 доларів. Сміховинне покарання – чи не так?;
• Овсяннікова була випусковим редактором, тобто відповідала саме за зміст новин на головному рупорі пропаганди в країні. Було б дивно якби вона прозріла “от саме зараз”. Оскільки вже роками робила те саме й її це не турбувало.

Але, щоб бути об’єктивними, давайте дамо оцінку самій формі, у якій Овсяннікова висловила свій протест. Бо якщо подивитись на цей “протест” під лупою, то ми побачимо, наскільки він жалюгідний у своїй сутності.

• чи назвала вона винуватця війни? Аж ніяк. На плакаті вона написала лише “тут брешуть, припиніть війну”. Але ж війну може припинити єдина людина – Путін. Чи звертається до нього Овсяннікова? Аж ніяк. Тож її заклик можна трактувати як заохочення українцям здатись щоб нарешті був мир…;
• чи може цей протест вплинути на політику Путіна або на керівництво першого каналу? Аж ніяк;
• у відео, котре вона записала з поясненням свого вчинку, Овсяннікова говорить, чітко по кремлівським методичкам, які сама ж писала. Про те що ми братні народи і що нам не потрібно сваритись. Отже вона протестує “за все хороше проти всього поганого не конкретизуючи.

Чи може бути хоч маленька вірогідність того що це не постановка й людина дійсно прозріла, а її світогляд змінився? Так це можливо, але ми побачимо це трохи згодом. Якщо Овсяннікову посадять до в’язниці на 15 років і не змусять її відмовитись від своїх слів та вчинків тоді, і лише тоді, варто визнати, що ми бачимо переоцінку цінностей. Адже каяття варте чогось коли людина готова відстоювати свою позицію.

І наостанок. Всі росіяни будуть відповідати за війну розв’язану Путіним у центрі Європи. Чи підтримували вони його дії, чи ні. Чи протестували, чи мовчки схвалювали цю війну. Вони всі будуть відповідати. Замість того, щоб шукати “хороших росіян”, краще допомагати українцям, котрі просто зараз гинуть за свободу усього цивілізованого світу від амбіцій оскаженілого диктатора. Про відповідальність народу за своїх правителів ми ще поговоримо у наступних блогах.

Раптом вам було б цікаво чому українці не є “братнім народом” для росіян – отут можна знайти чудову інфографіку англійською від Українського інституту національної пам’яті.