Наступного дня після Водохреща в народі відзначають свято Івана Хрестителя, або "посвятки". В цей день господар прокидався раніше ніж зазвичай, брав у руки хліб і сіль, що лежали під образами ще від Святвечора, ніс устайню, розламував на шматки і роздавав худобі в перемішку з сіном "щоб скотина плідна була".
Від Різдва до Івана Хрестителя було гріх ходити до шинка. А на Івана молодиці збиралися в шинку, пили горілку, співали. Цей день був останнім в новорічно-різдвяному циклі, коли ще не можна було "нікої роботи робити".
Ві Різдва до "Івана" жінки ховали свої знаряддя для шиття та ткання - "щоб лихий ниток не плутав". А вже на "Івана" їх діставати та оглядали, бо вже з завтрашнього дня треба було ставати до вишивальницької та ткацької роботи.
Картина "Колядники". Худ. Григорій Зорик.