Старовинна обрядова вечірка напередодні весілля. Збиралися на нього дівчата-подруги молодої, звідси і походить назва “Дівич”.
Це своєрідне прощання молодої з дівуванням. Відбувається зазвичай в п’ятницю або суботу. Головними атрибутами цього вечора були коровай та “Гільце”, навколо якого відбуваються основні обрядові дії.
“Гільце” – знакове обрядове дерево на весіллі. Це могла бути гілка сосни (переважно), або іншого дерева – яку втикають у хліб або коровай і кожну гілочку прикрашають квітами, кольоровими стрічками, калиною, колоссям. Також до нього прикріпляють воскові свічки. Гілку мав зрубати молодий в лісі, разом з дружбою в благословенний час – до полудня. Поєднання гільця та хліба-короваю означало єдність двох родів.
На дівич-вечір, під час прикрашання гільця – дівчата (дружки молодої) співають обрядових пісень. За змістом в них йшлося про долю молодої, її прощання з середовищем подруг (як ми писали раніше, після весілля жінка вже не мала права гуляти з подругами), про любов між нареченими. Також в них описано сам процес і чим саме наряджають гільце.
Після того як вже нарядили гільце, дівчата з молодою ідуть по селу запрошувати на весілля гостей, по дорозі співаючи. Паралельно з ними ходить і молодий зі своїм почетом запрошувати гостей зі свого боку.
В. Маковський. Дівич-вечір. 1883.
