Цікавою є тема про дошлюбні стосунки молоді в давнину. Етнографами подібного роду інформація фіксувалася з другої половини 19 ст.
Перші обійми, поцілунки, пестощі між молоддю, як правило, відбувалися на вечорницях (осінньо-зимовий період).
Найпоширенішою сексуальною грою серед молоді була "притула". Вже з назви зрозуміло, що головною її ознакою було притуляння хлопця до дівчини, контакт статевими органами, але без проникнення. Таким чином молодь задовольняла молодече сексуальне бажання, але в одночас це дозволяло дівчині залишатися незайманою. Для дівчат, які намагалися привабити до заміжжя хлопця ця гра ставала незамінною. Зі слів інформатора: - "шо треба хлопцїв одбувать притулою, — бо як так ходить ночувать, шоб і притули не давать, то хлопцї будуть цураться».
Але не дивлячись на такі вже "дорослі" ігри - переважна більшість тогочасної молоді уявлення не мала "звідки беруться діти". Сексуальне виховання в сучасному розумінні було відсутнє і табуйоване як таке.
Інформацію "про це" черпали або від старших хлопців або дівчат, або з текстів "сороміцького" фольклору ("сороміцькі пісні" - це пісні з сексуальним змістом, які виконувались на весіллях старшими жінками не лише для розваги і настрою, але й для відповідної мотивації молодих до першої шлюбної ночі).
Найперше ж ознайомлення дитини зі статевим актом відбувалося через спостерігання в природі за спарюванням між тваринами, і саме тоді могли виникали перші асоціації, що можливо так і у людей.
Але ігри іграми, але іноді наслідки втрати цноти або позашлюбна вагітність могли кардинально змінити подальше життя дівчини.
Ще з тих часів до нас дійшов вислів - "догралися" )
А про наслідки таких ситуацій очікуйте в наступному пості.
(Картина "Вечорниці" Ілля Рєпін)
