Тема конопель в житті українців дуже широка і цікава. Цю рослину можна вважати стратегічною на рівні з зерновими. Висвітлення її місця в традиційній культурі нашого народу ми поділимо на два розділи.
Перший цілковито витікає з відчутного читацького резонансу на одну з попередніх тем блогу, а саме розвитку тютюнопаління в Україні. Відчуваємо, що залишилась певна інтрига - так а що було з травкою? Чи мало місце це явище серед українців?
З впевненістю можемо сказати, що ТАК! Траву курили "аж гай шумів". І як це не дивно звучить, траву в прямому розумінні цього слова.
Річ у тім, що з розповсюдженням серед козацтва звички тютюнопаління, одразу постало питання а що ж палити? Бо на початках кількість завезеного дороговартісного тютюну була настільки мала, що аж ніяк не могла задовільнити величезного попиту.
Тому, в заморський тютюн почали домішувати місцеві трави, в основному лікарські, на яких українці добре знались. Але ж не кожна трава давала приємний м’який смак. Більшість трав викликало ефект гіркоти в роті і псувало все задоволення від паління. Емпіричним шляхом в асортименті “придатних до паління” трав виокремились наступні: материнка, м'ята, тирлич, терен, тирса, полин, падуб, деревій, чебрець, валеріана лікарська, борщівник, буркун. Остання як раз характеризується наявним галюциногенним ефектом, та разом з тим, вона не “послаблювала” і не знижувала концентрації уваги, через що її часто вживали перед боєм для притуплення страху, а після - як засіб від зняття психологічної напруги.
Джерело світлини
Так а як там конопля? Знову спитаєте ви. Курили, звичайно. Оскільки дикої коноплі на той час росло на наших землях море, і деякі досягали висоти молодих дерев. Але слід відзначити, що це явище не настільки було поширене, особливо серед козацтва, як наприклад в мусульманських країнах, де традиція курити опіоїдні передавалась з кров’ю матері. Козаки в своїх походах вже могли бачити наслідки цієї згубної звички серед воїнів Азійських країн, які в бою значно поступались мотивацією, завзяттям та силою. Тому, в козацькому середовищі для “розслаблення” більше використовували алкогольні меди та пиво.
Ще дослідники припускають “непопулярність” коноплі як курильної трави через банальне не вміння правильно дотриматись технології її заготівлі, а також доволі слабкого ейфорійного ефекту саме диких сортів, які переважно росли на території України.
А перші згадки про застосування на нашій території коноплі, точніше насіння цієї рослини описав ще давньогрецький історик Геродот (446 р. до н.е.): “Взявши це конопляне насіння, скіфи підлазять під повстяну юрту та кидають його на розпечене каміння. Від цього піднімався такий сильний дим і пара, що ніяка еллінська парова баня не зрівняється з такою банею. Насолоджуючись нею, скіфи голосно скрикують від задоволення”.
P.S. Цей допис створено виключно з ознайомчою метою і в жодному разі не закликає повторення описаних історичних експериментів. Просто, знайте своє…
