Третій день весілля святкується в близькому родинному колі. В хату до молодої на вечерю збираються гості їсти кури. Звідси і походить назва. На стіл подаються страви виключно з курки. Бульйон, курячий куліш, варене або печене м’ясо тощо.
Але цікавим є процес здобуття курей на таку вечерю. Це ще одне з весільних дійств жартівливого характеру. В народі ще його називають “цигани”. Чоловіки й жінки переодягаються в циган і вирушають “красти” курей по селу. Все відбувається в гумористичній формі, з розігруванням імпровізаційних сценок, що обмежувалась тільки фантазією учасників. Це ще відгомін давніх традицій жертвоприношення. Власники “викраденої” курки мали за честь пожертвувати її во славу молодій родині. Іноді “цигани” в додачу до курки могли “видурити” у господарів і інших дарунків для молодих, наприклад горілки, капусти, груші, яблука та інші продукти.
На “кури” також ходили з музиками, танцювали і співали переважно сороміцьких пісень. Учасниками цього дійства були в основному люди вже старшого віку.
Також в цей день існувала традиція дякувати кухарці або кухаркам, яких, як правило, запрошували готувати весільні страви. Також в цей день розраховувались з музикантами.
Якщо батьки одружували останню дитину, також в цей день виконували ще один жартівливий обряд - “одруження батьків”. Для цього наряджали батьків в молоду і молодого, саджали їх на возика чи тачку і везли купати до водойми (символічно мили ноги).
І.Їжакевич. Норовистого сусіда везуть на весілля. 1891
