Мій улюблений український фільм (конкурс).

Дуже приємно, що останнім часом на вулику ініціюється все більше всіляких конкурсів. Це насправді стимулює звернути увагу на музику, кіно, книги та інші культурні явища, до яких, можливо, і "не дійшли б руки, очі, вуха...".
Отже. На конкурсну програму від Hive account@scrodinger, ми подаємо фільми, які варті особливої уваги, через залучення до їх створення етнографів, фольклористів та виконавців традиційної музики. Саме в цих фільмах відтворено традиційні українські традиції, обряди, музику, пісні та одяг. Тобто, якщо вас попросять порадити українське кіно, в якому зображено архаїчну та справжню в усіх відношеннях Україну, то, можете сміливо рекомендувати цю підбірку.

"Чорний ворон" - реж. Тарас Ткаченко (2019).
Екранізація однойменного роману Василя Шкляра про боротьбу українського народу проти більшовицької влади в 1920-х роках. Події розгортаються в "Холодному яру" на Черкащині. Професійна робота костюмерів, одяг на акторах повністю відповідає тому часу, а в одному з епізодів виконується автентична пісня "Ой що то воно, братці, за ворон" у виконанні фольклорного гурту "Чорноморці".

"Чорний козак" - реж. Владислав Чабанюк, сценарій Сашка Лірника (2018). Український історичний фентезі, екранізація "Легенду про Чорного Козака". Цікаво, що творці фільму позиціонують його як "перший народний фільм", оскільки знятий своєрідною толокою етнографів, фольклористів, музейників, музикантів і, за меценатські кошти. Одяг на акторах - це справжні музейні експонати, які ожили для кіно.

"Гіркі жнива" - реж. Джордж Менделюк (2017).
Фільм про голодомор в Україні 1932-1933, і як він змінює життя молодої сім'ї.
Тут також відтворено правдиві сільські краєвиди та інтер'єри осель, одяг, і навіть відтворено фрагмент традиційного українського весілля з весільними піснями та інструментальною музикою. В зйомках брали участь учасники багатьох фольклорних гуртів, тому звучить все по справжньому.

"Поводир" - реж. Олесь Санін (2014). В основі сюжету історія хлопчика поводиря сліпого бандуриста, які мандрують Україною, тікаючи від переслідувань НКВС. Події також розгортаються в 1932-1933 роках. Мабуть це єдиний в Україні фільм, в якому розкривається тема кобзарів та лірників, як вони жили, про що співали і куди, на жаль, зникли.

"Пропала грамота" - реж. Борис Івченко (1972). Екранізація оповідання Миколи Гоголя. В цьому фільмі також показано традиційний український побут та одяг. Але найбільша його цінність для етномузикологів. Для зйомок у фільмі запросили справжніх сільських музикантів, братів Чередників з Полтавщини, які на двох скрипках виконали традиційні танці.