Назва весільного ритуалу “комора” походить від місця - де він відбувається. Це фактично перша шлюбна ніч молодих.
Молодих підводять до комори, дружко з молодим зупиняються перед дверима, а свашки заводять першою молоду і починають її роздягати. Роздягають її до гола і ретельно обшукують тіло, волосся, одяг молодої на предмет відсутності голки чи іншого гострого знаряддя, яким можна зробити прокол тіла. Якщо не знаходять нічого, на молоду одягають нову бавовняну сорочку, вкладають її між двома ковдрами, а одна зі свах іде з комори, знімає з молодого шапку та вдягає на молоду.
Дружко, взявши молодого за руки урочисто веде його до молодої в комору. Молода тричі вітає молодого, після чого його роздягають і так само ретельно обшукують. Молода повинна була сама роззути молодого і в одному з чобіт знаходила кілька монет, які молодий завчасно туди мав покласти. Нарешті, всі підготування скінчено, і молодим кажуть лягати один біля одного і всі виходять, залишаючи їх на самоті.
Після закінчення статевого акту, молодий дає сигнал дружкові, який чатує увесь час перед дверима до комори. Отримавши сигнал, дружко всіх сповіщає про виконання ритуалу. Тоді взявши меч, ідуть до комори щоб вивести звідти молодих. Свахи скидають з молодої сорочку і вдягають її в ту, в якій вона була перед тим. А сорочку зі слідами крові, як доказ дівоцтва молодої, урочисто несуть в хату і показують батькам молодого та всім присутнім. Всі несамовито радіють і продовжують далі гуляти з танцями і піснями вже сороміцького жартівливого змісту.
Після того як навели докази “дівоцтва” молодої присутнім, виряджають спеціальних посланців до батьків молодої, щоб сповістити про виконання обряду. Батьки молодого дають пляшку найкращої горілки або червоної наливки, чіпляють до неї кілька колосків збіжжя та пучечок калини. Перев’язують також червоною ниткою хлібину і посилають все це разом матері молодої, найчастіше через братів молодої. В деяких місцевостях такий візит до матері молодої роблять всі гості, на чолі з дружком, що несе сорочку молодої, або червону ганчірку на палиці, на зразок прапора, як доказ “чесності молодої”. Побувши трохи в хаті молодої, вся процесія вертається назад до хати молодого, де продовжують пити і веселитись.
Але найчастіше таку урочисту ходу виконують на натупний ранок після весілля.
І.Соколов. Весілля на Україні. 1869. Полотно. олія. Сумський художній музей.
