В проміжок часу від народження і до хрещення - дитина вважалася вразливою перед нечистою силою, а тому в колиску до немовляти клали спати кота в якості охоронця. Також могли класти ніж, ножиці або голку, вірячи в їх магічну силу. Руку дитині перев’язували червоною ниткою.
Але похрестити дитину намагалися якомога швидше.
Впродовж декількох днів після появи дитини на світ, до породіллі було заведено приходити заміжнім жінкам з кола близьких родичів, сусідів, подруг. Окрім поздоровлення з народженням дитини вони обов’язково приносили із собою різноманітні продукти: сир, масло, хліб, крупи, яйця і т.д.
Хрещення обов’язково відбувалося за участю хресних бітьків - кумів, яких запрошували з кола друзів чи родини. В деяких місцевостях було заведено запрошувати дві пари кумів.
Цей обряд супроводжували народні звичаї. Перед хрещенням дитину клали на кожух, на стіл, на піч, поруч з хлібом - що повиннно було забезпечити дитині достаток у майбутньому.
Головну обряду роль виконувала баба-повитуха, яка пеленала, сповивала дитину і передавала її кумам перед церквою примовляючи: - “Нате вам новонарождене, а віддайте нам хрещене”. Дитину слід було нести до до хрещення лише на правій руці. Обов’язвоко при дитині мали бути традиційні обереги - хліб, сіль, часник.
Після хрещення влаштовували хрестинну гостину (хрестини). Запрошені приносили подарунки дитині та її батькам (полотно, хліб, яйця та інші продукти). Обов’язково мала бути запрошена і баба-повитуха, якій батьки та гості віддячували за її допомогу.
Головною стравою на хрестинах мала бути каша, якою частували гостей. Гості натомість давали гроші для дитини, породіллі чи баби-повитухи.
(фото запозичено з сайту genderindetail.org.ua)