Одразу після окупації України, радянська влада намагалась в першу чергу позбавити українців своєї ідентичності, розвернувши масову інформаційну кампанію з дискредитації усього, що стосувалося традиційної культури нашого народу, вірувань та обрядів. Що не вдалося викорінити - партійні діячі адаптовували під нові радянські реалії.
Так, наприклад, давню традицію сільської толоки при зборі урожаю і загального святкування всім селом цієї події, радянський маскульт перетворив у театралізовану виставу з подяками головам колгоспів, агрономам, бригадирам та ін. діячам колгоспно-рабського сільського укладу.
На Харківщині в повоєнні роки почали проводити обряд "святкування закінчення збору буряків" в колгоспі. Під останню купу буряків на полі клали пляшку горілки. Потім розпалювали вогонь і несли у той вогонь палити "ланкову" (старшу серед жінок-колгоспниць). Одна група несе "палити" а інша з пляшкою горілки викупляла ланкову від вогню. Викупивши, ланкова всім дякувала і запрошувала до спільної трапези на полі. Вже під час цього застілля всі дякували голові, бригадирам, водіям, трактористам та іншим працівникам.
Тобто в одній цій пародії на обряд радянські культпрацівники поєднали елементи весілля, Івана Купала, толоки і вечорниць. І саме страшне, що люди були раді і такому святу, бо за майже цілодобовою роботою не було можливості не те щоб щось святкувати, а іноді банально відпочити.