Хоч цей день ніяк не відображений в традиційній культурі та пов'язаний вже зі святами сучасності, але сам образ матері для українців має велике значення.
Так історично склалося, що в більшій мірі саме на матерях тримались українські родини, оскільки чоловіки були зайняті або важкою працею в полі, або воювали, або знаходились на заробітках в далеких від дому краях.
Ще донедавна в українських родинах до батьків зверталися на "Ви", виказуючі їм свою пошану. Бо дуже нелегко було ростити і виховувати дітей в часи постійного гноблення та намагання росією підкорити українців. І наші матері це героїчно робили.
Не випадково назва нашої країни жіночого роду - а образ "Україна-мати", "Україна-ненька" оспіваний в творчості поетів, письменників, художників.
Тож сьогодні ми захищаємо не просто власну країну, ми захищаємо нашу рідну неньку від чергового намагання росіян зробити Україну частиною росії, а українців своїми рабами.
Подякуйте своїм мамам, і бережіть нашу Україну.
Фото, автор невідомий. ХХ століття. Мати з дитям. Збірка Івана Гончара — альбом “Україна й Українці”.
Фото, автор невідомий. 1914 рік. Село Копачів, Київська область. Мати з дітьми в місцевому національному вбранні. Збірка Івана Гончара — альбом “Україна й Українці”.
Фото, автор невідомий. ХХ століття. Мати з дочкою та дітьми. Збірка Івана Гончара — альбом “Україна й Українці”.
Фото, автор невідомий. 1915 рік. Параска Сивобород — сільська ткаля зі своїми дітьми Данилом і Галею та Дівером Іваном (праворуч). Усі в місцевому національному вбранні. Збірка Івана Гончара — альбом “Україна й Українці”.
Фото, автор невідомий. 1915 рік. Родина Сухенків. Марина Сухенко з дітьми. Три хлопчики — Олекса, Іван на передньому плані, Микола на руках. Ліворуч стоїть Раїса, стоїть Настя Максимівна. Жінки в місцевому вбранні з села Березоточа. Збірка Івана Гончара — альбом “Україна й Українці”.