За старим стилем Купала святкували 24 червня, коли воно припадало на час найкоротших ночей і найдовших днів. З приходом на наші землі християнства та зміною церковного календаря, дату Купала прив'язали до дати народження св. Іоанна Хрестителя — Предтечі Христового., тобто 7 липня.
Свято Купала є унікальним, оскільки в ньому поєднуються стихії землі, вогню та води:
"Традиція купальських вогнів в Україні нараховує близько трьох тисяч років. Напередодні так званої Купальської ночі вогні розкладали на пагорбах, у лісі, на вигоні, по берегах річок та озер. Матеріал для багаття — солому, хмиз, непридатні для використання дерев’яні знаряддя та господарський інвентар – заготовувати заздалегідь.
Купальському вогню приписували життєдайну й очисну силу. Зокрема, матері спалювали на ньому сорочки своїх хворих дітей, сподіваючись на їхнє швидке одужання. Крім того, вважалося, що стрибки через вогонь допомагають позбутися чар і безпліддя.
Крім вогню, очисними й лікувальними властивостями наділялася купальська вода. Аж до початку XX ст. у деяких місцевостях Харківської, Катеринославської, Полтавської, Київської губерній було заведено купатися перед стрибками через купальський вогонь. На Поліссі та в Карпатах обмивалися в проточній воді до схід сонця або зі сходом сонця у день Іоанна Хрестителя." Джерело цитати
Стихія землі на Купала символізувало так зване купальське дерево. "В різних місцевостях воно мало назву «купайла», «купайлиці», «гільця», «марени» тощо. Рубали це дерево парубки, а прикрашали — дівчата. Залежно від місцевої традиції для цього використовували гілки верби, берези, ясеня, черешні, сосни та інших дерев, їх вбирали польовими і луговими квітами, овочами й фруктами, а також паперовими стрічками, фарбованою стружкою, запаленими свічками.
Обряди з купальським деревом первісно мали магічну спрямованість, але з часом трансформувалися в дії розважально-ігрового плану. Одягнувши вінки з живих квітів, дівчата водили навколо гільця — купала — танці й співали пісень, у тематиці яких переважали мотиви кохання, сватання, майбутнього шлюбу." Джерело цитати
До російсько-української війни, на свято Купала в Україні проводились масові гуляння фактично в кожному місті, містечку, навіть селі. Народні ігри, забави, польова кухня, а також святковий концерт - це те, без чого вже не уявити це літнє свято сонця.
Але цього року росія лишила українців можливості радіти життю на масових гуляннях. Тому, цей рік можемо присвятити вивченню наших традицій, отриманню нових знань і усвідомленням, що наш народ є носієм унікальних тисячолітніх традицій, вірувань, знань.
Звичайно, те, що дійшло від свята Купала до наших днів і в публічному просторі подається як традиція - в переважній більшості такою не є. Стрибання через вогонь і пускання вінків по воді - це максимум, який переважна більшість людей може сказати про це свято, не розуміючи значення кожної конкретної дії чи явища.
Але ми стаємо мудрішими і розумнішими, переходимо на українську мову, вчимо українські народні пісні та вивчаємо традиції свого народу.
Сподіваємось, наш блог вам в цьому допомагає.
Зі святом, любі українці!
Слава Україні! Бережіть себе і Україну!