В той час, коли під час війни росія свідомо знищує українські музеї з матеріальною культурною спадщиною, надихають приклади героїчних вчинків музейних працівників, які виносять з під обстрілів старовинні ікони, картини, старовинний одяг та інші унікальні речі.
Натомість в середовищі українських "модельєрів" знаходяться діячі, які свідомо, власними руками знищують старовинні рушники, сорочки, килими та ін, розрізаючи їх на лоскути, з яких намагаються зробити "геніальні" авторські творіння. Ще й хизуючись, патріотично б'ючи себе в груди, як вони винаходять свій унікальний етностиль.
Важко уявити де вони вчились і як люди мистецтва в принципі до такого можуть додуматись. Але знищити унікальне і безцінне, задля створення незрозуміло чого - це не мистецтво - це злочин, наруга над українською культурною спадщиною.
Знайомтесь, укаїнський бренд Starchak (Львівщина) представив нещодавно лінійку одягу, в якій поєднано сучасність та обрізки родинних килимів головної дизайнерки. Мотивація пані, що це її особисті килими і що хочу, те з ними і роблю, звучить не переконливо. Зробити зі знищенного традиційного килима купальник - це не просто неповага до своїх пращурів, це чистої води сучасне варварство, не менш безжальне і тупе, як і дії російської орди.
А як вам такий "етно-стиль"? Чи варто заради такого нового нищити старе?