21 липня в Україні відзначали день великомученика Прокопія. До цього дня селяни прагнули закінчити жнива і щоб на полі вже стояли зв'язаними копи жита та пшениці. На ниву виходили перед світанком, щоб побільше зробити "по холодку" і зерно не так випадало з колоска, як в спеку. Працювали як правило до пізнього вечора.
Раніше жали вручну серпами, акуратно, щоб не висипалось зерно, клали оберемок колосків на землю. Потім це зжате збіжжя зав'язували у снопи і складали кількома способами: у хрестик (15 снопів), у полукілки (30 снопів) та копи (60 снопів).
З ниви на обід додому не поверталися. Їжу брали або з собою, або приносили діти. Вже по завершенню жнив завеведено було спекти хліб з борошна змолоченого з нового врожаю. Цей хліб вважався символічним жертвоприношенням і подякою вищим силам за врожай. Останній зв'язаний сніп забирали з поля додому, щоб пізніше, на Різдво зробити з нього Дідух.
