188 років тому, у 1834 році відкрив свої двері для студентів Університет Святого Володимира, який сьогодні має назву Київський Національний Університет ім. Т.Шевченка. Урочисту промову відкриття зачитував перший ректор Михайло Максимович.
Проте, ідея заснування на теренах тогочасної України такого потужного навчального закладу вищої освіти дискутувалася від середини XVIIІ століття. Гетьман Кирило Розумовський особливо активно виступав за реалізацію цього грандіозного освітнього проєкту. Здавалося б, чудова ініціатива. Але імперські правителі не поспішали на ще свіжезахоплених українських землях розвивати бодай якусь освіту, не те що україноідентичну.
З плином часу й під тиском різних історичних подій, імператор таки змушений був реагувати на численні прохання українських нащадків козацької старшини й підписати наказ про заснування класичного закладу вищої освіти в Києві.
З відкриттям університету в ньому працювало лише два факультети - історико-філологічний та фізико-математичний. Пізніше відкрився юридичний та медичний факультети.
Головною вимогою імператора за згоду відкрити університет в Києві, було просування ідеї самодержавства, але під впливом історичних подій університет навпаки, став одним з центрів польського національно-демократичного руху, а згодом тут розгорнуло свою діяльність Кирило-Мефодіївське братерство. В цих стінах навчалися і працювали відомі українські письменники, революціонери, політичні діячі та вчені. Окрім першого ректора Михайла Максимовича, трохи пізніше в університеті викладав професор історик Михайло Костомаров, працював учителем малювання при університетській школі живопису Тарас Шевченко. У числі відомих випускників Максим Рильський, Михайло Булгаков, Володимир Винниченко та інші.